Об’єкт дослідження: гострий інфаркт міокарда. Мета дослідження: оптимізація лікування хворих на гострий інфаркт міокарда після проведеної фібринолітичної терапії на підгрунті поглибленого вивчення ролі функціонального стану ендотелію, гемостазу, гемодинамічних і структурно-функціональних порушень при його неускладненому та ускла-дненому варіантах перебігу та виділення основних факторів, що визначають патогенетичні механізми ускладнень інфаркту міокарда після фібринолізису. Методи дослідження: клініко-інструментальні біохімічніфіб-риноген і фібринолітична активність крові імуноферментні, антитромбін III протеїн С (%), продукти деградації фібриноге-ну й фібрину (Д-дімери), плазміноген (%), інгібітор тканинно-го активатора плазміногену I типу (ІТАП, МЕ/мл), активова-ний частково тромбопластиновий час (АЧТЧ, сек), ендотелін-1 (ЕТ-1, пг/мл), 6-кето-простагландин F1? (6-кето-ПГFla, пг/мл), циклічний гуанозинмонофосфат (цГМФ, пмоль/мл), тромбо-ксан В2 (ТхВ2, пг/мл), тромбомодулін (ТМ, пг/мл), МВ фракція креатинфосфокінази (МВ-КФК, Е/л), тропонін Т (ТрТ, нг/мл), С-реактивний білок (СРБ, мг/л) і вміст ліпідів). Статистичні методи: параметричні (множинні порівняння за Ст'юдентом з використанням виправлення Бонфероні, звичайний кореляцій-ний аналіз, регресійний аналіз) і непараметричні методи. Практичне значення отриманих результатів: апробовано й впроваджено в практику способи раннього прогнозування ускладненого й неускладненого перебігу ГІМ після фібринолі-тичної терапії за допомогою неінвазивних клінічних, структу-рно-функціональних, біохімічних, ендотеліальних і коагулоза-лежних показників та оцінки ефективності лікування ГІМ піс-ля ФЛТ, які на підставі динаміки неінвазивних показників да-ють можливість більш чітко контролювати процес захворю-вання, що впливає на результат лікування пацієнтів ГІМ. Роз-роблені критерії ефективності ФЛТ в залежності від індивіду-альних можливостей організму. Доведено, що ускладнений перебіг ГІМ після ФЛТ є результатом зриву компенсаторних можливостей організму. Виділені найбільш важливі патогене-тичні фактори, що впливають на виникнення ШПР (аритміч-ний варіант ускладненого перебігу ГІМ після ФЛТ) і РПС (ре-оклюзивний варіант). Застосування комп'ютерної програми, в основі якої лежать регресійні рівняння й метод Байеса, дозво-ляє при надходженні хворих до стаціонару виявляти пацієнтів з високим ризиком розвитку постреперфузійних ускладнень гострого інфаркту міокарда, таких як ШПР і РПС, і контролю-вати в динаміці ефективність проведеної терапії. Виділені про-гностичні критерії кількісних показників на момент госпіталі-зації хворих, що визначають ризик виникнення ускладнень протягом стаціонарного періоду їхнього лікування, а також прогноз протягом 3 міс. спостереження (рівні СРБ, ТЧ, ФГ, ФАК, ПДФ, ІТАП, ТМ, ЕТ, 6-кето-ПГFla і КДО ЛШ). Виділені головні факторі, що відіграють важливу роль у формуванні РПС і ШПР у госпітальному періоді ГІМ після проведеного фібринолізису, що дозволить обґрунтовано підходити до па-тогенетичного лікування цих хворих. Виявлено нові позитивні аспекти патогенетичного механізму дії симвастатину при ГІМ, підтверджена необхідність більш широкого використання цього препарату з першої доби ГІМ для зниження постреперфузійних ускладнень ГІМ. Наукова новизна отриманих результатів: уперше проведе-на фундаментальна оцінка клінічних, структурно-функціональних, біохімічних, ендотеліальних і коагулозалеж-них показників при неускладненому й ускладненому перебігу ГІМ після фібринолітичної терапії. Показано, що ускладнений перебіг ІМ після ФЛТ асоціюється з вираженими порушення-ми з боку гемостазу, ендотелію, гемодинамічних і структурно-функціональних показників, що частіше приводить до ранньої постінфарктної стенокардії і шлуночковим порушенням рит-му. Розроблені на основі регресійних рівнів і теореми Байеса математичні моделі дозволяють прогнозувати перебіг госпіта-льного періоду ГІМ після проведеного фібринолізису із засто-совуванням широко використовуваних клінічних показників у кожного конкретного хворого. Установлено додаткові антикоа-гуляційні й реендотеліційні ефекти симвастатину при ГІМ після фібринолізису в порівнянні зі стандартною загальноприйнятою терапією. Ступінь впровадження: результати впроваджені та викорис-тані в роботі відділень: клініки Інституту терапії АМН України ім. академіка Л.Т.Малої (м. Харків) - 8 актів впровадження, Ха-рківської міської лікарні № 28 - 3 акти впровадження, Харківсь-кої міської клінічної лікарні № 27 - 11 актів впровадження, що підтверджено 22 актами про впровадження. Матеріали дисерта-ції впроваджені й використовуються в педагогічному процесі на кафедрі госпітальної терапії і клінічної фармакології Харківсь-кого державного медичного університету, видано 2 методичні вказівки для студентів і лікарів-інтернів. За матеріалами дисер-тації одержано 3 патенти. Упровадження результатів дослі-дження в клінічну практику дозволило підвищити ефективність діагностики і лікування, поліпшити якість життя хворих на ІМ, зменшити терміни перебування хворих на ГІМ у стаціонарі. Сфера (галузь) використання: медицина, кардіологія.
