Сушков С. В. Хірургічне лікування множинних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки

Проведено клінічне обстеження 1378 хворих на виразкову хворобу.Із загальної кількості хворих виразковою хворобою у 152 (11,0 %) були виявлені МХВШД.Уперше у хворих на МХВШД вивчені особливості клінічних проявів виразкової хвороби і їхній вплив на функціональний стан органів травлення й гомеостаз організму. Уперше у вилучених (резекція, висічення) ділянках шлунка й дванадцятипалої кишки хворих із МХВШД вивчені морфофункціональні дистрофічні порушення інтрамурального нервового апарата,обумовлені явищами гіпоксії,у зв'язку з порушеннями мікроциркуляції пов'язаної з наявністю множинних виразкових субстратів слизуватої оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки.Дослідженнями виявлені порушення показників гомеостазу організму (імунореактивність,екскреція холецистокініна,концентрація гексоз,пов'язаних з білками,фруктози й сіалових кислот,що забезпечують бар'єрну функцію слизуватої оболонки гастродуоденальной зони) і морфологічних змін клітин і волокон ауербаховського й мейснеровського сплетень шлункай дванадцятипалої кишки.Вибір найбільш обґрунтованого повторного хірургічного втручання визначається-локалізацією виразок, характером ускладнень рецидиву виразки, показником шлункової секреції й моторно-евакуаторній функції дванадцятипалої кишки,повнотою ваготомії,а також анатомічним відхиленням, виявленим під час операції.Використання розробленої лікувально-тактичної програми дозволило знизити число постваготомних і пострезекційних ускладнень з 16,4% до 4,6%,летальність з 8,5% до 1,9%.