Аршава І. Ф. Емоційна стійкість людини та її діагностика.

На базі теоретичного й емпіричного дослідження функціональних станів людини як форми інтегрованого виявлення стійких властивостей особистості і особливостей перебігу психічних процесів, детермінованих можливою зміною психічних станів у відповідь на ускладнення ситуації професійної діяльності або життєдіяльності в цілому, обґрунтовано новий підхід до опосередкованої (відображеної) діагностики емоційної стійкості людини. Виникнення стану емоційної напруженості при ускладненнях професійної діяльності або життєдіяльності чи збереження стану оптимального функціонування (гомеостазу) розглядаються як прояви відповідно емоційної вразливості та емоційної стійкості. Розроблено комп'ютерну модель для прогнозування емоційної стійкості людини за характеристиками ефективності виконання нею інформаційно-переробної когнітивної діяльності в умовах передбаченої в моделі загрози стресу "неуспіху". Валідність моделі перевірено емпірично. Виявлено різноманітні форми відображеної (опосередкованої) оцінки емоційної стійкостілюдини за параметрами рівнів сформованості емоційного інтелекту, переважання в індивідуальному досвіді людини проблемно-орієнтованої стратегії стресоподолання, відсутності ознак психосоматичних розладів, особливостей реалізації вищих психічних функцій (мовлення, стилі гумору та ін.).