Об'єкт дослідження: гострий інфаркт міокарда (ГІМ). Мета дослідження: розробити методи прогнозування розви-тку серцевої недостатності і диференціальні підходи до її лі-кування на підставі вивчення клініко-патогенетичних харак-теристик ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на ГІМ при тривалому спостереженні. Методи дослідження: ретроспективний аналіз історій хворо-би пацієнтів, об’єктивне обстеження та клінічне спостере-ження за хворими, серійна електрокардіограма, двомірна ехо-кардіографія, доплерехокардіографія, лабораторні й біохіміч-ні, радіоімунологічні, імуноферментні дослідження, матема-тичні та статистичні методи обробки отриманих результатів. Теоретичні і практичні результати: показано, що для більш повної оцінки порушень функції міокарда ЛШ у хворих на ГІМ з ознаками гострої лівошлунковочкової недостатності (ГЛШН) є необхідним дослідження параметрів, що характе-ризують як систолічну, так і діастолічну функцію.. Проведен-ня стрес-ехокардіографії з малими дозами добутаміну хворим на інфаркт міокарда (ІМ) наприкінці госпітального періоду дозволяє підвищити якість діагностики функціонального ста-ну і резервних можливостей серцево-судинної системи, оці-нити прогноз і планувати тактику подальшого ведення паціє-нтів. Показано, що відсутність в інфарктній зоні частково життєздатного міокарда може розглядатися як несприятливий прогностичний критерій і є підставою для більш активної ме-дикаментозної терапії у цих хворих. Визначення частково життєздатного міокарда дозволяє прогнозувати ефективність медикаментозної терапії і відбирати кандидатів для кардіохі-рургічного втручання. Дослідження плазмових рівнів перед-сердного натійуретичного пептиду і мозкового натійуретич-ного пептиду на 5-7 добу та ендотеліну-1 на 27-30-ту добу ІМ надає додаткову інформацію для оцінки тяжкості порушень функції міокарда ЛШ і прогнозу захворювання. Новизна: показано, що виявлення ознак раннього ремоде-лювання ЛШ у пацієнтів з неускладненим перебігом ІМ від-биває формування хронічної серцевої недостатності надалі. Виявленоособливості післяінфарктного ремоделювання міо-карда, зміни систолічної і діастолічної функцій ЛШ, а також вегетативної регуляції серцевого ритму залежно від наявності лівошлуночкової недостатності в гострому періоді ІМ при тривалому спостереженні. Уперше вивчено особливості по-рушень систолічної і діастолічної функцій ЛШ у ранній тер-мін ГІМ, ускладненого ГЛШН, і їхній зв'язок з розвитком різ-них ускладнень. Виявлено, що у хворих на ГІМ з ознаками ГЛШН часто виявляються порушення діастолічної функції ЛШ за рестриктивним типом, що асоціюється з несприятли-вим прогнозом, незалежно від наявності систолічної дисфун-кції. Вивчено можливості застосування стрес-ехокардіографії з малими дозами добутаміну для вивчення впливу частково життєздатного міокарда в інфарктній зоні на клінічний перебіг захворювання, показники центральної гемодинаміки, скоротність ЛШ. Уперше в Україні виявлено взаємозв'язок між гібернованим міокардом, станом його скорочувальної функції і процесами післяінфарктного ремоделювання. Ступінь упровадження: результати дисертаційної роботи впроваджено в лікувальну практику клінічних відділень ДУ „Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України”, відділення реабілітації міської клінічної лікарні № 28 м. Харкова, кар-діологічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні, кардіологічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні, терапевтичного відділення Івано-Франківської облас-ної клінічної лікарні, кардіологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні, терапевтичного відділення Черка-ської обласної клінічної лікарні, кардіологічного відділення Кримського республіканського кардіологічного диспансеру, терапевтичного відділення Кіровоградської обласної клініч-ної лікарні, терапевтичного відділення Миколаївської облас-ної клінічної лікарні, терапевтичного відділення Херсонської обласної клінічної лікарні, терапевтичного відділення Лозів-ської міської клінічної лікарні, про що свідчать відповідні ак-ти впровадження результатів дисертаційної роботи. Сфера використання: медицина, кардіологія.
