Тєрьошин В. О. Стеатоз печінки та неалкогольний стеатогепатит на тлі рецидивуючих респіраторних інфекцій: клініка, патогенез, оптимізація лікування та медичної реабілітації

У дисертації узагальнені дані комплексного клініко-лабораторного обсте-ження 503 хворих з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів (ЖВШ) невірусного ґенезу, в тому числі 152 - з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ), 143 - стеатозом печінки (СП), 102 - з хронічним некалькульозним хо-лециститом (ХНХ), 106 - дискінезією ЖВШ на тлі рецидивуючих респіраторних інфекцій (РРІ) у віці від 18 до 55 років. Встановлена патогенетична патогенетич-на роль імунологічних і метатаболічних порушень при загостренні патологічного процесу у печінці та ЖВШ, при повторних випадках РРІ. Виявлено взаємозале-женість між підвищенням вмісту у крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1?, ФНП?, ІЛ-2) та продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) з одного боку та про-гресуванням патологічного процесу в печінці з можливою трансформацією СП у НАСГ. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації пре-паратів есенціальних фосфоліпідів (ліволін, лівенціале) та сучасних імуноактив-них засобів (імунофан, тимоген) у комплексній терапії хворих на НАСГ, сполу-чений з ХНХ, на тлі РРІ. Відмічено прискорення відновлення імунологічних та біохімічних показників, що в клінічному плані проявляється в досягненні стійкої і повноцінной ремісії захворювання. При загрозі формування синдрому підви-щеної стомлюваності доцільним є проведення медичної реабілітації з викорис-танням сучасних фітопрепаратів, з яких найбільш ефективним є манакс.