Об'єкт дослідження: перебіг гострого біліарного панкреатиту (ГБП) залежно від опрацьованого підходу. Мета дослідження: обґрунтування тактики хірургічного лікування хворих на ГБП шляхом вивчення патогенетичних механізмів розвитку захворювання в експерименті, дослідження діагностичних і імунологічних критеріїв перебігу захворювання. Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, імунологічні, імуноферментні, електронно-мікроскопічні, рентгенологічні, інструментальні (ендоскопічна гастродуоденоскопія, ретроградна панкреатохолангіографія, ультразвукове дослідження) та статистичні методи. Теоретичні і практичні результати: виявлено специфіку та інформаційність показників порушень дренувальних функцій протокової системи при різних типах моделювання ГБП, що дає можливість використати їх для моніторингу ефективності диференційованого хірургічного лікування хворих залежно від варіанту патогенезу ГБП. Установлено порогові значення гуморально-клітинних показників, характерні для ГБП різного ступеня тяжкості, які дозволяють клініцисту визначити довготривалий прогноз ефективності терапії. Визначено компенсаційні нормативи показників гомеостазу організму хворих на ГБП, які значно відрізняються від популяційних і дозволяють індивідуалізувати корекцію метаболічних порушень. Розроблено алгоритми сприятливого й несприятливого прогнозу для виживання хворих на ГБП з вторинною панкреатичною інфекцією (ВПІ) за клінічно-лабораторними, імунопатологічними ознаками. Алгоритми побудовано з урахуванням найбільш інформаційних показників. Вони прості й доступні у використанні лікарями установ охорони здоров’я. Установлення типу імунних пору-шень дозволяє координувати напрям імуномодулювальної терапії на фоні комплексного лікування хворих з ускладненим перебігом ГБП. Запропоновані способи прогнозування й комплексного лікування дозволили знизити не тільки летальність при асептичному панкреонекрозі, але й імовірність розвитку ВПІ та летальність у септичній фазі перебігу ГБП. Напівкількісний метод визначення рівня прокальцитоніну є зручним і доступним діагностичним методом, який слід використовувати біля ліжка хворого; він служить надійним маркером розвитку ВПІ. Запропоновано нові хірургічні протоколи, які можна використовувати при мініінвазійних, напіввідкритих і відкритих операційних втручаннях у лікуванні хворих на ГБП та його ускладненнях, що дозволило вірогідно знизити відсоток післяопераційних ускладнень та післяопераційної летальності. Об'єкт дослідження: перебіг гострого біліарного панкреатиту (ГБП) залежно від опрацьованого підходу. Мета дослідження: обґрунтування тактики хірургічного лікування хворих на ГБП шляхом вивчення патогенетичних механізмів розвитку захворювання в експерименті, дослідження діагностичних і імунологічних критеріїв перебігу захворювання. Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, імунологічні, імуноферментні, електронно-мікроскопічні, рентгенологічні, інструментальні (ендоскопічна гастродуоденоскопія, ретроградна панкреатохолангіографія, ультразвукове дослідження) та статистичні методи. Теоретичні і практичні результати: виявлено специфіку та інформаційність показників порушень дренувальних функцій протокової системи при різних типах моделювання ГБП, що дає можливість використати їх для моніторингу ефективності диференційованого хірургічного лікування хворих залежно від варіанту патогенезу ГБП. Установлено порогові значення гуморально-клітинних показників, характерні для ГБП різного ступеня тяжкості, які дозволяють клініцисту визначити довготривалий прогноз ефективності терапії. Визначено компенсаційні нормативи показників гомеостазу організму хворих на ГБП, які значно відрізняються від популяційних і дозволяють індивідуалізувати корекцію метаболічних порушень. Розроблено алгоритми сприятливого й несприятливого прогнозу для виживання хворих на ГБП з вторинною панкреатичною інфекцією (ВПІ) за клінічно-лабораторними, імунопатологічними ознаками. Алгоритми побудовано з урахуванням найбільш інформаційних показників. Вони прості й доступні у використанні лікарями установ охорони здоров’я. Установлення типу імунних пору-шень дозволяє координувати напрям імуномодулювальної терапії на фоні комплексного лікування хворих з ускладненим перебігом ГБП. Запропоновані способи прогнозування й комплексного лікування дозволили знизити не тільки летальність при асептичному панкреонекрозі, але й імовірність розвитку ВПІ та летальність у септичній фазі перебігу ГБП. Напівкількісний метод визначення рівня прокальцитоніну є зручним і доступним діагностичним методом, який слід використовувати біля ліжка хворого; він служить надійним маркером розвитку ВПІ. Запропоновано нові хірургічні протоколи, які можна використовувати при мініінвазійних, напіввідкритих і відкритих операційних втручаннях у лікуванні хворих на ГБП та його ускладненнях, що дозволило вірогідно знизити відсоток післяопераційних ускладнень та післяопераційної летальності. Новизна: відтворено жовчноміхурову, холангітичну, сосочкову, протоковогіпертензивну та комбіновану експериментальні моделі ГБП, а також інфіковані форми, які належать до них, що дозволило визначити адекватні схеми хірургічної корекції. Визначено провідну роль ступеня виразності дистрофічного процесу ультраструктур клітин ацинуса у розвитку й ускладненнях перебігу ГБП, у яких найголовнішу роль відіграє мітохондріальна дисфункція. Визначено ступінь взаємодії між показниками клітинного та гуморального імунітету у зв’язку з генетичними факторами (системи HLA-A, B, DR+) залежно від фази перебігу ГБП. Отримані результати досліджень дозволили сформулювати концепцію розвитку деструктивних ускладнень ГБП, об'єктивні критерії оцінки перебігу захворювання, визначити ступінь тяжкості хворого та операційного ризику. Сформульовано математичну модель прогнозу ступеня тяжкості перебігу ГБП на основі використання стандартних показників гомеостазу. Розроблено схеми ефективного хірургічного лікування хворих на ГБП та його ускладнення на основі оцінки факторів розвитку синдрому системної запаль-ної відповіді. Ступінь упровадження: запропоновані діагностично-тактичні схеми лікування хворих на ГБП впроваджено у клінічну практику спеціалізованих відділеннях ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», Харківської обласної клінічної лікарні, міської багатопрофільної клінічної лікарні № 17 м. Харкова, Мереф’янської ЦРЛ, Дергачівської ЦРЛ, Дніпропетровського медичного об’єднання невідкладної допомоги. Результати досліджень використовуються у навчальному процесі кафедри госпітальної хірургії № 1 ХНМУ. Сфера використання: медицина, хірургія.
