Осовська Н. Ю. Малі структурні аномалії серця: стратифікація факторів ризику,принципи медикаментозної корекції.

Робота присвячена оптимізації лікування пацієнтів з малими структурними аномаліями серця (МСАС) ? пролапсом мітрального клапана (ПМК) та аномальними хордами лівого шлуночка (АХЛШ) на підставі стратифікації факторів ризику та виявлення критеріїв несприятливого перебігу. Встановлено, що при ПМК найбільш значущими для прогнозу є ступінь міксоматозної дегенерації (МД) стулок, для АХЛШ - їх кількість, топіка, товщина та кальциноз. МСАС супроводжуються порушеннями ритму і процесів реполяризації за даними холтерівського моніторування електрокардіограми і порушеннями показників добового профілю артеріального тиску (АТ), а також помірними змінами як систолічної, так і діастолічної функцій лівого шлуночка (ЛШ). Найбільшу цінність у прогнозуванні структурно-функціональних порушень міокарда та аритмій має наявність та ступінь МД стулок, множинний характер АХЛШ, ступінь мітральної регургітації, ступінь аномальної тракції папілярних м'язів, збільшення частоти серцевих скорочень та дисперсії інтервалу Q-T, порушенняваріабельності АТ, зростання швидкості його ранішнього підйому, ознаки гиперсимпатикотонії. Встановлено подібність змін структури і функцій ЛШ у пацієнтів з множинними АХЛШ на фоні синдрому дисплазії сполучної тканини і некомпактного лівого шлуночка (НЛШ). Розроблено принципи диференціальної діагностики між НЛШ та дилатаційною кардіоміопатією. Обґрунтовано виділення груп пацієнтів з МСАС з малим, середнім та високим ступенем ризику та доцільність диференційованого підходу до призначення медикаментозної терапії.