Харлан О. Д. Моделі катастрофізму в українській і польській прозі міжвоєнного двадцятиліття.

У дисертації вперше в українському літературознавстві пропонується компаративне дослідження розвитку української і польської прози міжвоєнного двадцятиліття в аспекті функціонування катастрофізму. Узагальнено й систематизовано філософські засади формування катастрофічного світогляду; запропоновано та обґрунтовано виділення основних філософсько-естетичних моделей катастрофізму (історіософської, антропологічної, технократичної) та їх різновидів; вперше комплексно і системно проаналізовано дискурс катастрофізму і тенденції його художнього втілення, виявлені та вивчені домінантно-репрезентативні моделі катастрофізму, семантико-структурні трансформації й модифікації в українській і польській прозі розглянутого періоду; в катастрофічному ракурсі досліджуються твори В. Винниченка, М. Хвильового, В. Підмогильного, М. Йогансена, О. Турянського, М. Івченка, І. Вільде, К. Гриневичевої, Н. Королеви, С.-І. Віткевича, Я. Парандовського, З. Налковської, Ю. Віттліна, В. Ґомбровича, М. Домбровської, П. Ґоявічинської таін.; катастрофічна парадигма вивчається у співвідношенні з жанровими особливостями тогочасної прози та авторськими ідейно-естетичними інтенціями.