Об'єкт дослідження: гіпертонічна хвороба у жінок. Мета дослідження: оптимізація діагностики та лікування ГХ у жінок на підставі визначення факторів кардіоваскулярного ризику, оцінки порушень метаболічних показників та активності неспецифічного запалення. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, статичні. Теоретичні і практичні результати: проведені дослідження дозволяють розширити існуючі уявлення щодо гендерних особливостей діагностики та клінічного перебігу ГХ. Встановлені вікові та гендерні особливості поширеності факторів кардіоваскулярного ризику у жінок, хворих на ГХ, необхідно використовувати в практичній охороні здоров'я при створенні гендерних профілактичних програм. Визначення антропометричних показників з розрахунком ІМТ та ІТС дозволяє довести провідну роль загального ожиріння та проміжного ТРЖТ у жінок та надлишкової маси тіла й андроїдного ТРЖТ у чоловіків у прогресуванні ГХ та виникненні супутньої ІХС, що сприяє визначенню прогнозу захворювання. У роботі доведено доцільність визначення показників вуглеводного та ліпідного обміну, регуляторних чинників імунозапалення в якості прогностичних маркерів атерогенезу, прогресування МС, формування певного типу ремоделювання лівого шлуночка у жінок, хворих на ГХ, незалежно від віку та ступеня АГ. Виявлення антропометричних і метаболічних порушень та дисбалансу регуляторних показників імунозапалення у жінок, хворих на ГХ, що перебувають у періоді постменопаузи, дозволило запропонувати патогенетично обгрунтовані схеми лікування цієї категорії хворих. Отримані результати можуть бути використані лікарями закладів практичної охорони здоров'я з метою покращення діагностики та лікування ГХ у жінок. Застосування результатів дослідження в навчальному процесі вищих медичних навчальних закладів має практичне значення для підготовки майбутніх терапевтів, кардіологів та лікарів загальної практики - сімейної медицини. Новизна: Уперше проведено комплексне дослідження факторів кардіоваскулярного ризику, антропометричних показників, показників вуглеводного і ліпідного обміну та активності регуляторних чинників імунозапалення (ФНП-?, ІЛ-6, ІЛ-4 та СРБ) у жінок, хворих на ГХ. Уперше виявлено вікові та гендерні особливості поширеності факторів кардіоваскулярного ризику у жінок, хворих на ГХ. Показано, що реалізація механізмів спадкового характеру у виникненні й прогресуванні захворювання в значній мірі опосередкована соціальними факторами та факторами навколишнього середовища, серед яких важливе значення мають гіподинамія, психо-емоційні навантаження, надлишкове споживання повареної солі, паління, вживання спиртних напоїв. Встановлено залежність антропометричних показників (ОТ, ОС, ІМТ та ІТС) від статі та рівня АТ: підвищення рівня АТ у жінок асоціюється з ожирінням та проміжним типом розподілу жирової тканини (ТРЖТ), у чоловіків - з надлишковою масою тіла та андроїдним ТРЖТ. Для практично здорових пацієнток були характерні нормальна маса тіла та гіноїдний ТРЖТ. Показано, що антропометричні розлади (збільшення ОТ, ІМТ, ІТС) у хворих на ГХ супроводжуються формуванням прогностично несприятливих моделей гіпертензивного серця: концентричної гіпертрофії лівого шлуночка (КГЛШ) у жінок та ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка (ЕГЛШ) у чоловіків. Виявлено гендерні відмінності взаємозв'язку між віком, масою тіла та показниками вуглеводного обміну у хворих на ГХ: у жінок значущі порушення вуглеводного обміну виникають у більш пізньому віці, і виражені вони значно слабше, ніж у чоловіків (найбільш інсулінорезистентними є чоловіки від 40 до 49 років, достовірне зниження чутливості тканин до інсуліну у жінок спостерігається після 50 років). Концентрація базального інсуліну і значення індексу НОМА у жінок, хворих на ГХ, достовірно підвищується лише при наявності ожиріння, тоді як у чоловіків - вже при наявності надлишкової маси тіла, а розвиток ожиріння сприяє достовірному прогресуванню інсулінорезистентності. У жінок, хворих на ГХ, встановлено асоціацію між найвищим рівнем ТГ, максимальним значенням КА, найнижчим рівнем ХСЛПВЩ та ожирінням. Продемонстровано прогностичне значення активності регуляторних чинників неспецифічного запалення в атерогенезі жінок, хворих на ГХ. Виявлено, що розвиток супутньої ІХС супроводжується достовірним збільшенням концентрації СРБ та зниженням рівня ІЛ-4. Встановлено, що у жінок, хворих на ГХ, менопауза сприяє прогресуванню загального ожиріння, формуванню андроїдного ТРЖТ, тенденції до погіршення показників вуглеводного та ліпідного обміну, а також вираженому дисбалансу регуляторних чинників імунозапалення. Уперше обгрунтовано патогенетичне використання комбінацій антигіпертензивних препаратів (іАПФ з діуретиком та іАПФ з агоністом імідазолінових рецепторів) у жінок, хворих на ГХ, на тлі вікових гормональних та метаболічних порушень. Наукова новизна роботи підтверджується 2 Деклараційними патентами України на корисну модель. Ступінь впровадження: Результати дослідження впроваджено в практичну роботу лікувальних закладів м. Харкова та області: міської клінічної лікарні №11 та №13 м. Харкова, науково-практичного медичного центру "СМЧ" м. Харкова, науково-практичного центру акушерства, гінекології і трансплантології м. Харкова, Чугуївської, Куп'янської та Ізюмської центральних районних лікарень, а також багатопрофільної клінічної лікарні №4 м. Дніпропетровська. Сфера використання: медицина, кардіологія.
