Алейнікова Н. В. Основні хвороби винограду в умовах Криму, прогноз їх розвитку та система захисту

Дисертація присвячена вивченню особливостей розвитку мілдью (Plasmopara viticola Berl. et de Toni) і оїдіуму (Uncinula necator Burr.) у двох регіонах Криму (Передгірний і Південний). З'ясовано вплив біоекологічних факторів на розвиток хвороб і вперше запропонована класифікація основних типів епіфітотій. Для першого типу - пізньої (осінньої) епіфітотії, характерний слабкий або середній перебіг цих хвороб (до 30 %), при цьому до 15 червня візуальних ознак розвитку захворювань не виявлено ні на листках, ні на суцвіттях (гронах). Для другого типу - класичного перебігу епіфітотії, характерний ранній, сильний розвиток (вище 50 %), при якому ідентифікація захворювання вже можлива до 10-15 червня, причому як на листках, так і на суцвіттях (гронах) винограду. Експериментально підтверджено, що при розвитку мілдью і оїдіуму за першим типом, ефективність прийнятих в даний час захисних заходів висока і складає більше 90-95 %, при розвитку їх за другим типом ефективність захисту складає не більше 70-80 %. Визначено, що технічна ефективність біопрепаратів (при обробках впродовж всього періоду вегетації) в захисті від основних хвороб винограду при першому типі розвитку захворювань - пізній епіфітотії - середня (70-80 %), другому типі - ранній епіфітотії - низька (20-70 %). Встановлено, що при високій ефективності захисних заходів від мілдью і оїдіуму (90-95 %) недобір урожаю винограду економічно невідчутний. При середній ефективності захисних заходів (70-80 %) цей показник може досягати 20 %, низькій ефективності (менше 60%) - 30-40 %, недобір цукрів у цьому випадку становить 6 г/100 см3. Уперше в Україні розроблені прогностичні моделі для визначення розвитку мілдью і оїдіуму, і на їх основі розраховані сезоні прогнози розвитку цих захворювань, які дозволяють визначити терміни появи перших візуальних ознак хвороб на листках (гронах) та проведення захисних заходів. Кількість фунгіцидів при цьому різко скорочується (до 40 %), а екотоксикологічний ризик застосування засобів захисту знижується до малонебезпечного. Науково обґрунтована можливість високоефективного застосування біофунгіцидів для захисту винограду від хвороб епіфітотійного характеру, що включає застосування біологічних засобів захисту в двох перших, або в двох останніх обприскуваннях за вегетацію виноградної рослини і дозволяє отримувати високу ефективність захисту від мілдью і оїдіуму, що стане основою для їх застосування на винограді.