Горша О. В. Комплексна система оцінки та корекції фізичними методами дизрегуляторних станів у водіїв автотранспорту

Об'єкт дослідження: 330 водіїв автотранспорту і 129 дітей, хворих на дитячий церебральний параліч. Мета дослідження: розробити критерії оцінки дизрегуляторних станів у водіїв автотранспорту на основі вивчення вегетативного балансу, адаптаційних ресурсів їх організму та гуморально-гормонально-метаболічних механізмів регуляції для патогенетичного обґрунтування їх корекції фізичними чинниками. Методи: клінічні, лабораторні, біохімічні, цитохімічні, морфологічні і інструментальні, математичного аналізу. Теоретичні і практичні результати: встановлені патогенетичні механізми біохімічної ланки порушень регуляторної функції нервової системи первинно функціонального та первинно органічного ґенезу; доповнені існуючі уявлення щодо фізіології та патофізіології процесів формування професійного стомлення та "професійного вигорання"; встановлено, що комплексний вплив несприятливих чинників професійного середовища на водіїв автотранспорту призводить до прогредієнтного та етапного розвитку дизрегуляторних станів. Створено діагностичний алгоритм оцінки етапів дизрегуляції залежно від вегетативних, гуморально-гормонально-метаболічних розладів, порушень механізмів адаптації у водіїв автотранспорту. Розроблені фізіотерапевтичні комплекси для корекції станів дизрегуляції у водіїв автотранспорту, обґрунтовані показання для їх диференційованого застосування. Новизна: вперше доведено, що комплексний вплив несприятливих чинників професійного середовища на водіїв автотранспорту призводить до прогредієнтного розвитку дизрегуляторних станів, залежних від тривалості їх професійного стажу. Сформульовано концепцію про дизрегуляторну ланку патогенезу формування первинно функціональних порушень під впливом високого напруження умов праці, як провідного механізму, що призводить до порушення інтеграційної функції центральної нервової системи та обумовлює особливості і стійкість морфо-функціональних пошкоджень. Показано, що при первинно органічному ґенезі порушень регуляторної функції нервової системи розвиваються стійкі розлади обміну досліджених гуморально-гормонально-метаболічних систем регуляції (катехоламінів, оксиду азоту і сечової кислоти). Доведена ефективність застосування фізичних чинників, спрямованих на покращення трофіки та взаємодії регуляторних систем, в комплексній реабілітації хворих з дизрегуляційною патологією різного ґенезу. Ступінь впровадження: статті, тези, патенти, методичні рекомендації. Сфера використання: медицина.