Сергєєв В. С. Політичні мережі як форма взаємодії держави та громадянського суспільства (теоретико-методологічний аналіз).

Об'єкт - мережна форма взаємодії держави та громадянського суспільства. Мета - розкриття теоретико-методологічних засад вивчення політичних мереж як форми взаємодії держави та громадянського суспільства. Методи - мережний підхід, системний підхід, системно-компонентний, структурно-функціональний аналіз, проблемно-хронологічний та інституційний, історичний та порівняльний, прогнозування. Виокремлено дві типологічні форми політичних мереж: громадсько-політичні мережі та мережі державної політики. Показано, що через мережі громадянське суспільство отримує можливість контактувати з урядом, що перетворюється на стимул до громадської самоорганізації. Тому в контексті дослідження громадянського суспільства важливого значення набуває проблема здатності політичних мереж до самоорганізації. Завдяки існуванню політичних мереж громадська самоорганізація як основа громадянського суспільства отримує додаткові стимули до існування та масового розгортання. Запровадження мережних технологій у державному управлінні призвело до створення мереж державної політики, під якими розуміють мережі, члени яких безпосередньо перебувають у державній структурі. Сфера - діяльність політичних суб'єктів в умовах мережної взаємодії, навчальний процес.