Животовська Л. В. Патогенетична терапія та реабілітація хворих на алкогольну залежність.

Проведене комплексне обстеження 290 хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживанням алкоголю, всі чоловіки, віком від 23 до 59 років у порівнянні з даними контрольних груп: у першу контрольну групу було включено 30 практично здорових чоловіків, у другу - 30 осіб з факторами ризику стосовно цукрового діабету, репрезентативних за віком. Встановлено зв'язок між основними клінічними проявами АЗ та порушеннями гормональної регуляції вуглеводного обміну, здійснено патогенетичну інтерпретацію виявлених змін в кореляції з вираженістю нейрокогнітивного дефіциту та конституційно-типологічними особливостями. Багатофакторний аналіз даних дає підстави стверджувати, що розвиток алкогольної залежності зумовлено такими факторами: нейрокогнітивним дефіцитом (зумовлює 25 % сукупної дисперсії даних), особливостями типу вуглеводного обміну (17 %), рівнем психосоціальної дезадаптації (11 %), конституційно-типологічними особливостями (7 %), клінічними проявами (6 %) та спадковою обтяженістю (5 %). Вираженість нейрокогнітивних порушень, важкість клінічної картини та прогресування захворювання зумовлені ступенем функціональної зацікавленості в патологічному процесі правопівкульних та глибинних структур головного мозку (?2>30, р<0,001). Більш виражені статистично вірогідні (р<0,001) порушення за результатами нейропсихологічного дослідження у пацієнтів з астенічними та дистимічними характерологічними особливостями порівняно з пацієнтами з синтонними та з характерологічними особливостями збудливого типу. Виділено три рівня дезадаптації у пацієнтів з алкогольною залежністю, які відрізняються по клінічним, біологічним та соціальним параметрам. Отримані дані дозволили визначити, що соціальні фактори більше впливають на формування 1 рівня дезадаптації (р<0,01). З наростанням дезадаптації статистично достовірно збільшується значення клінічних та біологічних факторів (р<0,01), що свідчить про необхідність створення лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів з урахуванням сукупності впливу їх на формування компенсаторних можливостей пацієнтів. Розроблено патогенетично обґрунтовану комплексну систему терапії та реабілітації пацієнтів з алкогольною залежністю із застосуванням поетапної фармакотерапії та гештальт-терапії. Доведено доцільність запропонованої комплексної системи терапії та реабілітації у хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, що дозволяє створити передумови для оптимізації лікування даного контингенту хворих.