Мельников С. М. Діагностика, лікування та профілактика сексуальних дисфункцій у жінок різних вікових груп.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0512U000170

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

15-03-2012

Спеціалізована вчена рада

Д 26.613.02

Анотація

Дисертація присвячена проблемі вдосконалення методологічних підходів в діагностиці, лікуванні та профілактиці сексуальних дисфункцій у жінок з гінекологічними порушеннями різних вікових груп.Вперше встановлено частоту та спектр сексуальних дисфункцій у жінок репродуктивного та менопаузального віку й визначено, що на тлі гінекологічних порушень сексуальні розлади формуються у значної частини жінок (в репродуктивному періоді спостерігаються у 46,1 % жінок, в менопаузальному - у 72,6 %) та корелюють з гінекологічними (52,5 %) захворюваннями (?2 = 17,52676>3,841455).Встановлено особливості анатомічних ультрасонографічних та допплєрографічних функціональних показників в тканинах клітора у жінок фертильного віку, які змінюються на ранніх етапах формування сексуальних дисфункцій і повинні враховуватись при їх діагностиці.Отримані результати дозволили переглянути підходи щодо вибору методів гормональної контрацепції, безпосередньо ОК та ГВК, відповідно до перспектив досягнення сексуальної гармонії пари, а також доведено негативний вплив на стан сексуального здоров'я жінки таких методів запобігання небажаній вагітності, як перерваний статевий акт та чоловічі презервативи.Комплексний підхід щодо вивчення інформативності сучасних критеріїв діагностики сексуальних дисфункцій дозволив розробити "Алгоритм оцінки сексуального здоров'я у жінок в системі планування сім'ї", що дає можливість підбору найбільш прийнятного методу контрацепції та сприяє виявленню сексуальної дизадаптації пари.У жінок менопаузального віку на тлі гіпоестрогенії (рівень естрадіолу нижче 50 пг/мл) одним з патогенетичних механізмів розвитку диспаревнії на тлі урогенітальних розладів є порушення функціональної реакції (вазоконгестії і вазодилятації) судин урогенітального тракту, що нами було підтверджено при визначенні в динаміці спостереження рівнів метаболітів оксиду азоту в піхвовому секреті, показниками допплєрографії судин зони клітора та рН-метрією вагінального вмісту.

Файли

Схожі дисертації