Об’єкт дослідження: екологічно релевантна поведінка. Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні та емпіричній перевірці синергетичної концепції смислової регуляції екологічно релевантної поведінки, що розглядається в контексті глобальних антропогенних екологічних змін. Методи дослідження: концептуальне моделювання; аналіз, узагальнення й систематизація основних теоретико-методологічних підходів до вивчення досліджуваної проблематики й отриманих у їхніх рамках емпіричних даних; систематизоване спостереження, опитування, анкетування, контент-аналіз, ігрове моделювання, фокусоване групове інтерв’ю, експеримент, психодіагностичний метод; параметричні й непараметричні критерії значущості відмінностей, статистики таблиць сполученості, методи кореляційного, регресійного, дисперсійного, кластерного й факторного (експлораторного) аналізу, багатомірне шкалювання, методи структурного моделювання. Результати, новизна: Реалізовано синергетичний підхід до аналізу системи смислової регуляції суб’єктної активності та обґрунтовано синергетичну концепцію смислової регуляції екологічно релевантної поведінки, вперше введено поняття екологічної позиції особистості як керуючого параметра системи смислової регуляції екологічно релевантної поведінки. Розроблено структурно-динамічну модель соціокультурної регуляції процесів життєзабезпечення в сучасному суспільстві, що обумовлюють зростання антропогенних екологічних загроз. Виявлені різні патерни осмислення проблеми глобальних екологічних змін, основою яких залежно від екологічної позиції особистості є різні смислові утворення. Установлені трансформації смислів екологічно релевантних дій, які обумовлені екологічною ризик-рефлексією й проявляються у посиленні екологічного змісту смислового конструкта занепокоєння про майбутнє та у переоцінці діючих соціальних норм. Виявлені різноспрямовані зміщення в осмисленні проблеми глобальних екологічних змін під впливом макроекономічної ситуації. Сфера використання: екологічна освіта та соціально-екологічний маркетинг, а саме розробка та визначення ефективності еколого-освітніх технологій, професійна підготовка фахівців у галузі екологічного менеджменту, розробка та реалізація соціальних програм з екозбереження, соціально-екологічна реклама; психодіагностика екологічних установок особистності.
