Об’єкт – ринок перестрахування як важливий сегмент страхового сектору національної економіки. Мета – обґрунтувати теоретико-методологічні домінанти дослідження ринку перестрахування, визначити й проаналізувати основні тенденції його функціонування в сучасних реаліях та окреслити перспективи розвитку перестрахувального ринку в контексті побудови новітньої парадигми його формування. Методи – наукової абстракції і узагальнення, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, спостереження і порівняння, емпіричного опису, економіко-статистичні, методи збору та обробки інформації, структурного і кореляційно-регресійного аналізу, формалізації та економічного моделювання. Результати – розроблено теоретико-концептуальні й науково-прагматичні засади новітньої парадигми формування ринку перестрахування України. Новизна – обґрунтовано методологічні домінанти дослідження явищ і процесів у сфері перестрахування, сформовано комплексний теоретико-методологічний підхід до розкриття сутності ринку перестрахування; удосконалено визначення сутності перестрахування, науково-методичні підходи до ідентифікації структури перестрахувального ринку, теоретико-методичні засади оцінювання конкурентного середовища ринку перестрахування; набули подальшого розвитку інституціональні засади формування ринку перестрахування, напрямки удосконалення інформаційного забезпечення перестрахувального ринку, пріоритетні напрямки інтеграції вітчизняного перестрахувального ринку до світового простору. Впроваджено у діяльність Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Верховної Ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Ліги страхових організацій України, Асоціації страхового бізнесу, у навчальний процес Тернопільського національного економічного університету. Сфера використання – діяльність Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Галузь - економіка.
