Михайлишин О. Л. Розвиток архітектури міжвоєнної Волині в умовах соціокультурних трансформацій ХХ століття

Мета дослідження - виявити особливості та закономірності розвитку архітектури Волині протягом 1921-1939 рр. в контексті соціокультурних трансформацій ХХ століття. Об'єкт дослідження - архітектура Волині 1921-1939 рр. в її сукупному баченні. Предмет дослідження - типологічна структура архітектурно-містобудівної діяльності, просторово-планувальні, композиційні, художньо-стилістичні, морфологічні особливості об'єктів архітектури, що розглядаються в соціокультурному контексті Волині 1921-1939 рр. Методи дослідження. Для розгляду архітектури Волині як унікального явища в історії архітектури України, що характеризується складною об'єктно-типологічною структурою, використано феноменологічний, сутнісний, цивілізаційний підходи. Соціокультурний вимір розвитку архітектури зумовив використання соціологічного і культурологічного підходів, спрямованих на виявлення механізмів адаптації архітектури як підсистеми культури до суспільних умов, що змінювалися. І, одночасно, - на з'ясування ступеню впливу результатів архітектурної діяльності на характер і напрями соціокультурних перетворень. У роботі також використовуються методи: типологічний; історико-генетичний; метод моделювання; графоаналітичний. Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному розгляді і аналізі архітектури Волині міжвоєнного періоду як цілісного явища і багатоаспектного процесу, що розвивався в умовах соціокультурних трансформацій. Новим є введення в науковий обіг значного числа оригінальних першоджерел з вітчизняних та зарубіжних архівних збірок. Крім цього, новизна дисертаційної роботи полягає у наступному: розширене об'єктне і предметне поле досліджень архітектури України ХХ століття; запропоновано новий методологічний підхід на основі інтеграції методів соціологічного (соціології міста і соціології архітектури) та культурологічного підходів, що дозволяє розглядати розвиток архітектури у взаємозв'язку і взаємообумовленості з соціокультурною динамікою суспільства; виявлено комплекс передумов політико-ідеологічного, соціально-економічного та історико-культурного характеру, що визначили специфічний шлях розвитку архітектури Волині у 1920-30-х рр.; вперше проаналізовано прийоми і засоби просторово-планувальної, композиційної та архітектурно-стилістичної модернізації архітектурного простору для візуалізації соціокультурних змін у волинських містах; вперше реалізовано компаративне дослідження принципів формотворення храмів різних конфесій, укладено каталог об'єктів; визначено напрямки і методологічні підходи до збереження пам'яток архітектури, методику наукового аналізу цінних архітектурних об'єктів та їх комплексів у досліджуваний період; вперше визначено місце і роль архітектури Волині міжвоєнного періоду в загальноєвропейському та загальнодержавному архітектурному процесі.