Давидова І. О. Зайнятість як сфера реалізації інтелектуального капіталу

Об’єкт дослідження:система економічних відносин з приводу взаємодії сфери зайнятості з інтелектуальним капіталом. Мета дослідження: розробка теоретико-методологічних основ дослідження зайнятості для розкриття значення зайнятості в реалізації інтелектуального капіталу. Методи дослідження: єдність логічного та історичного підходів, сполучення абстрактного та конкретного, кількісний і якісний підходи, єдність аналізу і синтезу, еволюційно-інституційний підхід і метод логічного моделювання, метод експертної оцінки. Результати, новизна: обґрунтовано методологічний підхід до зайнятості як єдності діяльності та економічних відносин, де діяльність формує актуальну структуру зайнятості, а відносини – фундаментальну її структуру; розкрито дуалізм зайнятості, який полягає у суперечностях відтворення зайнятості як способу реалізації економічних цілей привласнення результатів діяльності і задоволення матеріальних потреб та взаємодії праці як обов’язку з цінностями самореалізації особистості; розкрито зміст та структуру реалізації інтелектуального капіталу в сфері зайнятості за стадіальним критерієм; удосконалено: концептуальний підхід до розкриття базових модальностей (можливість, необхідність, дійсність) та їх реалізації на стадіях зайнятості в ринковій системі; характеристику суб’єктивної та об’єктивної сторін зайнятості, що обумовлюються тенденцією інтелектуалізації економіки; набуло подальшого розвитку визначення ефективної зайнятості за рахунок розкриття її змісту з позицій різних суб’єктів та інституціональних умов господарювання; характеристику тенденцій посилення інтелектуалізації в сфері зайнятості. Сфера використання: науково-дослідна, викладацька робота, практична діяльність органів державного регулювання економіки.