Бобиль В. В. Управління банківськими ризиками в умовах фінансової кризи

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0515U000725

Здобувач

Спеціальність

  • 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

04-09-2015

Спеціалізована вчена рада

Д 58.082.01

Чортківський коледж економіки та підприємництва Тернопільського національного економічного університету

Анотація

Об’єкт – банківські ризики. Мета – обґрунтування теоретико-методологічних засад ефективного управління банківськими ризиками та вироблення практичних рекомендацій щодо покращення результативності управління банківськими ризиками в умовах фінансової кризи. Методи – наукової абстракції, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, порівняння, теоретичного узагальнення, групування, структурного аналізу, історичний, системного аналізу, вибірки, макроекономічного аналізу ринків, нейронечіткого моделювання, формалізації, конструктивні, абстрактно-логічні. Результати – оновлення концепції управління банківськими ризиками та напрацювання науково-практичних рекомендацій щодо підвищення результативності управління банківськими ризиками в умовах кризи. Новизна – поняття «банківський ризик» трактується як ймовірність відхилення від запланованих (очікуваних) показників діяльності банку через здійснення активно-пасивних операцій, їх організацію, стан корпоративного управління та вплив факторів зовнішнього середовища, наслідки якої можуть бути негативними, нульовими або позитивними, що, на відміну від існуючих трактувань, виокремлює причини та фактори виникнення ризиків в банку; обґрунтовано напрямки оновлення концепції управління банківськими ризиками в умовах фінансової кризи, котрі полягають у визначенні зональних рівнів управління банківськими ризиками та розробці нових зовнішніх інструментів впливу на ефективність управління банківськими ризиками; запропоновано нові підходи до утворення балансу перехідного банку через формування його зобов’язань з гарантованих сум відшкодування вкладів фізичних осіб та формування активів з частини якісних, високоліквідних активів, які мають покрити різницю між сумою зобов’язань та сумою внесків, які робив банк у якості учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що надасть можливість неплатоспроможному банку в умовах фінансової кризи покращити свій фінансовий стан та продовжити свою господарську діяльність; набули подальшого розвитку класифікація видів фінансових криз через введення критеріальної ознаки «фінансова криза за ризик-фактором», яка виокремлює вид ризику, ставшого головною причиною виникнення певної кризи, що дає можливість досліджувати фінансову нестабільність з урахуванням причино-наслідкових зв'язків, сприяє удосконаленню системи аналітичних показників прогнозування та механізму завчасного реагування; виявлено наявність економічних умов для формування банків нового типу, які мають високий рівень нейтралізації ризиків; удосконалено методику визначення інтегрального показника оцінки ефективності управління банківськими ризиками, яка враховує поточний фінансовий стан банку та результативність управління фінансовими, операційними та функціональними ризиками банку, що сприятиме більш достовірній оцінці поточного рівня фінансової стійкості банку; удосконалено методичний підхід щодо диференціації розміру гарантованого відшкодування за вкладами фізичних осіб залежно від рівня процентної ставки депозиту та розміру регулярного збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – залежно від значення інтегрального показника оцінки ефективності управління банківськими ризиками, що сприятиме зменшенню процентного ризику та мотивуватиме банки до покращення результативності управління банківськими ризиками; удосконалено оцінка індивідуального кредитного ризику позичальника через впровадження нейронечітких технологій у скоринговій моделі банку, що дозволяє збільшити ефективність визначення кредитоспроможності позичальника в умовах фінансової кризи; набули подальшого розвитку інструменти та організаційно-економічні засади покращення результативності управління банківськими ризиками, зокрема: оптимізація ризиків за виокремленими центрами відповідальності банку, використання зонального принципу управління банківськими ризиками, застосування заходів управління операційним ризиком за його складовими, введення процедур банкашуренса та сек'юритизації банківських активів. Упроваджено у практичну діяльність Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, Приватного акціонерного товариства «Українська міжбанківська валютна біржа», ПАТ КБ «Земельний капітал», Дніпропетровського регіонального управління ПАТ «Укрсиббанк», Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», обласного відділення ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» в м. Миколаїв, Товариств з обмеженою відповідальністю «Ін-Фактор», «Менеджмент Інвестицій», «Універсал Фінанс», «Альянс Фінанс». Сфера використання – діяльність профільного комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності, Асоціації українських банків, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Файли

Схожі дисертації