Об'єкт - поетичний період 1840 - 1880-х рр. російської літератури на матеріалі творчості О. Апухтіна, К. Бахтуріна, В. Буреніна, П. Бутурліна, А. Голенищева-Кутузова, О. Жемчужникова, Іванова-Класика (О. Іванова), А. Коринфського, А. Майкова, Д. Мінаєва, С. Надсона, М. Некрасова, М. Огарьова, І. Омулевського (Федорова), О. Плещеєва, Я. Полонського, К. Случевського, О. Толстого, О. Федорова, А. Фета, С. Фруга, Ф. Червінського, О. Шеллера-Михайлова, Д. Шестакова, П. Якубовича та ін.; мета - полягає в комплексному дослідженні особливостей художньої організації віршованої подорожі, щоденника і послання в аспекті жанрової еволюції в системі російської літератури періоду другої половини XIX ст.; методи - порівняльно-історичний метод, зіставно-типологічний метод, історико-функціональний метод, контекстуально-семантичний метод, доповнений структурно-семіотичним методом, стратегіями літературної герменевтики, елементами стилістичного й інтертекстуального аналізу поетичних текстів; новизна - простежуються основні напрями динаміки поетичного жанрового мислення і форм його художньої експлікації в контексті наукового розуміння проблеми периферійності; уточнюються ознаки деканонізації, риси і значення периферійних жанрових явищ; здійснюється конкретизація властивостей "межових" жанрів - віршованих подорожі, щоденника, послання, - особливостей їхнього становлення та функціонування у жанровій парадигмі періоду; обґрунтовується диференціація поетичної подорожі і щоденника як самостійних видів з їхнім подальшим системним описом; виявляються жанроформувальні чинники і специфічні ознаки подорожі, щоденника, послання у віршах у діахронному й синхронному аспектах; уперше систематизовані й проаналізовані зразки пародійних віршованих подорожей в російській літературі ХІХ ст., розглянуто характер вирішення проблеми "свого" простору в поетичній проекції; зафіксовано спроби художнього втілення "щирості" в поетичному щоденникові у світлі трансформації елегії, наративізації лірики у творчій системі досліджуваних авторів; визначені прояви периферизації послання у співвіднесенні з жанровою традицією, видозмінами діалогічної структури жанру на тлі посилення авто(мета)рефлексійних тенденцій; розширено контекст спостереження розвитку аналізованих жанрів через залучення епістолярної і подорожньої літератури; пропонується оригінальне прочитання творів маловідомих авторів; результати - можуть бути використаними у підготовці монографій і навчальних посібників, курсів з історії російської літератури, теорії літератури, спецкурсів з проблем російської поезії у вишах; галузь - філологія.
