Підмурняк О. О. Лапароскопічні та ретроперитонеоскопічні оперативні втручання як метод вибору в лікуванні об'ємних утворів нирок та каменів проксимального відділу сечоводу.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності хірургічного лікування, покращення безпосередніх і віддалених результатів та якості життя пацієнтів при об'ємних утвореннях нирок та каменях проксимального відділу сечоводу у результаті виконання лапароскопічних та ретроперитонеоскопічних оперативних втручань.Вперше розроблений алгоритм та методологія передопераційного розрахунку точок розташування портів при трансперитонеальному та ретроперитонеальному доступах створює умови оптимальної інтраопераційної просторової навігації та зменшує ризик операційних ускладнень. Переваги ЕВХ операцій реалізуються у всіх пацієнтів незалежно від виду патології обраної для аналізу в роботі: кістах та пухлинах нирок, каменях верхніх відділів сечоводів. Відмічено зменшення тривалості операції, травматизації тканин та крововтрати, більш швидке відновлення задовільного загального стану, скорочення термінів перебування в стаціонарі в порівнянні з пацієнтами з відкритим типом операцій. Методологія виконання ЕВХ нефректомії з приводу раку нирки принципово не відрізняється від такої ж при відкритій радикальній нефректомії. Безпосередні, віддалені онкологічні та функціональні результати хірургічного лікування при клінічно локалізованому раку нирки (сТ1-2N0M0) не залежать від хірургічного доступу. При малоінвазивних операціях рівень тривожності вірогідно нижчий ніж при відкритих. Об'єм та травматичність операції, а також хід процесів післяопераційної репарації в динаміці адекватно відображає рівень прозапального інтерлейкіну IL-6. Його визначення може бути рекомендоване в якості критерію важкості операційної травми.У пацієнтів, що оперуються з приводу урологічної патології з використанням малоінвазивних методик в меншій мірі страждає якість їхнього життя, скорочується період відновлення працездатності в 1,8 раза.