Сергієнко В. О. Автономна нейропатія серця у хворих на цукровий діабет 2 типу: патогенез, діагностика, класифікація, лікування.

На підставі проведеного комплексного обстеження хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу на різних стадіях кардіоваскулярної автономної нейропатії (КАН) із вивченням біохімічних, імуноферментних, радіоімунологічних та інструментальних показників розроблено алгоритм своєчасної діагностики й обґрунтовано стратегію патогенетичного фармакотерапевтичного лікування функціональної стадії КАН. Вперше доведено, що ЕКГ-маркери субклінічного пошкодження міокарда є найбільш високоінформативними в ранній діагностиці КАН. Отримані результати розширили знання про патогенез КАН (пріоритетність інсулінової резистентності (ІР) та активації хронічного низькоактивного запального процесу), що поряд з ЕКГ-маркерами дозволили встановити діагностичні критерії й обґрунтувати тактику лікування. Вперше встановлено, що субклінічна стадія КАН характеризується збільшенням вмісту неактивного N-термінального фрагменту натрійуретичного мозкового пептиду в крові та просторового кута QRS-T і обґрунтовує їх включення до числа біомаркерів ризику і ЕКГ-маркерів. Субклінічна стадія КАН характеризується підвищенням жорсткості артерій, що може слугувати непрямим предиктором взаємозв'язку між мікро- та макросудинними проявами ЦД 2 типу. Вперше показано, що комбінування бенфотіаміну, -ліпоєвої кислоти і -3 поліненасичених жирних кислот у лікуванні хворих на ЦД 2 типу з КАН супроводжується найбільш виразними позитивними змінами гіперінсулінемії/ІР, ліпідного обміну, маркерів хронічного неспецифічного запального процесу, ендотеліальної дисфункції, субклінічного аритмогенного пошкодження міокарда, жорсткості артерій і стану вегетативної нервової системи.