Насонова Т. І. Діагностичні критерії та медикаментозна корекція церебрального ішемічного інсульту, обумовленого метаболічним синдромом (деякі патогенетичні механізми, клініка, діагностика, лікування і профілактика)

Дисертаційна робота присвячена проблемі удосконалення діагностичних критеріїв і підвищення ефективності лікування хворих з первинним ішемічним інсультом, обумовленим метаболічним синдромом. Проведено клініко-інструментальне дослідження 409 пацієнтів. Здійснено теоретичне узагальнення та наведено новий погляд на проблему церебрального ішемічного інсульту при метаболічному синдромі шляхом уточнення патогенетичних особливостей і удосконалення діагностичних критеріїв, базуючись на багатофакторному клініко-параклінічному дослідженні, зокрема, комплексному визначенні клінічних, клініко-неврологічних, нейропсихологічних, інструментальних та лабораторних характеристик і особливостей стану головного мозку при гострому ішемічному інсульті і хронічних цереброваскулярних захворюваннях, як групи ризику виникнення первинного ішемічного інсульту, у хворих з метаболічним синдромом для удосконалення лікувальної тактики та оптимізації первинної і вторинної профілактики ішемічного інсульту. Встановлено, що у пацієнтів з метаболічним синдромом ішемічні інсульти характеризуються більш вираженими клініко-функціональними порушеннями, затримкою відновлення втрачених функцій та когнітивними і психоемоційними порушеннями. Вищевказані особливості супроводжуються нейровізуалізаційними маркерами церебрального ураження: більшим об'ємом вогнищ ураження в порівнянні з пацієнтами без метаболічного синдрому, збільшенням шлуночків мозку та зменшенням товщини кори лобової, скроневої часток і індексу гіпокампу. В ранньому і пізньому відновному періоді визначаються когнітивні та психоемоційні зміни, що корелюють з атрофічними змінами головного мозку. У пацієнтів з хронічними цереброваскулярними захворюваннями, як групи ризику первинного ішемічного інсульту, при наявності МС визначаються клініко-неврологічні, нейропсихологічні зміни. Дані зміни супроводжуються зменшенням об'єму білої речовини і кори лобової і скроневої часток та гіпокампів.