Бродецький О. Є. Антропологічно-ціннісні засади гуманістичного потенціалу релігійної етики

Дисертація містить комплексне дослідження гуманістичних ідей етики релігій різних традицій. Виявляються зміст, умови та форми їхньої дієвості в контексті завдань толерантизації міжконфесійних стосунків, поєднання виховних і культуротворчих потенцій релігійної етики й світського гуманізму. Впроваджено в теоретичний і методологічний дискурс принцип гуманістичної синергії етичних ідей різних віросповідних традицій, а також обґрунтовано його функціональність в умовах глобалізованого, постінформаційного соціуму. Гуманістична синергія визначається як соціокультурно мотивована взаємодія сумірних за моральним змістом релігійних і філософських ідей різних традицій у контексті практик соціальної комунікації релігійних спільнот та вірян в умовах мультикультурного середовища і необхідності соціальної й ціннісної солідарності в ньому. Гуманістична синергія етичних ідей релігій аж ніяк не означає інтенцію чи претензію на розмивання віросповідної ідентичності тієї чи іншої релігії або конфесії (що й відрізняє її як методологічний принцип від певної ідеологеми), але тільки мотивує пошук (на особистісному, спільнотному, життєво-практичному і світоглядно-концептуальному рівнях) дієвих можливостей координації, взаємодопонювальності та спільної культурно-виховної ролі етичних ідей різних традицій з акцентуацією їхнього антропологічного підґрунтя та гуманістичного, людинотворчого, особистісно- й комунікативно-розвиваючого впливу. Виявлено можливості світоглядної конвергенції на індивідуальному і культурно-спільнотному рівні філософських та релігійних контекстів обґрунтування гуманістичної етики. Доведено, що смисловий синтез, з одного боку, філософських, а з іншого, - релігійних гуманістичних етичних постулатів може мати продуктивний не лише теоретичний, а й практично-просвітницький потенціал, оскільки він надає орієнтири концептуально-інтегрованого бачення вірянами власної релігійної традиції, акцентує в ній смислові мотиватори для морального ентузіазму в соціально значущих ініціативах, заохочує до діалогу з носіями інших переконань й ідентичностей. Методологія гуманістичної синергії етичних ідей релігій може, зокрема, використовуватися в практиках оптимізації релігійної та релігієзнавчої освіти, культурно-естетичної комунікації вірян і спільнот різних традицій; збалансуванні загальногуманітарної і конфесійної компонент у змістовому наповненні богословської науки й освіти тощо.