Муратова Т. М. Патогенетичні механізми реалізації транскраніальної магнітної стимуляції в оптимізації лікування різних форм фармакорезистентної епілепсії (клініко-експериментальне дослідження)

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0518U000349

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.15 - Нервові хвороби

14-02-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 64.566.01

ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України"

Анотація

Дисертацію присвячено виявленню патогенетичних механізмів реалізації ефектів транскраніальної магнітної стимуляції у подоланні фармакорезистентності до протиепілептичних препаратів з метою підвищення ефективності лікування хворих на різні форми фармакорезистентної епілепсії. В досліджені було обстежено 150 хворих на фармакорезистентну епілепсію з генералізованими та фокальними нападами, які отримували леветирацетам у комплексній терапії ПЕП. Були виявлені істотні порушення роботи вегетативної нервової системи, зниження якості життя, когнітивних функцій за методом вимірювання когнітивного потенціалу Р300, активацію окисного стресу, значні порушення обміну активуючих та гальмівних медіаторів, зростання кількості про- та протизапальних цитокінів у хворих на фармакорезистентні форми епілепсії. У межах експерименту на різних моделях епілептичної активності було доведено, що комплексне застосування електро- та магнітної стимуляції кори головного мозку з леветирацетамом та нікотинамідом достовірно (P<0,01) посилює протисудомний ефект кожного з методів при окремому застосуванні на 67,2%. Проведення курсів ТМС дозволило досягнути відсутності нападів після першого курсу не менш 68%, після додаткового (через 6 місяців після першого) у 80% хворих протягом перших трьох місяців. Були визначені основні механізми реалізації протиепілептичної дії ТМС мозочку, що полягали у стабілізації функціонування вегетативної нервової системи у вигляді достовірного (P<0,01) зменшення проявів вегетативної дисфункції та достовірної (P<0,01) нормалізації реактивності до півроку після базового курсу ТМС та до року після додаткового курсу ТМС. Також були виявлені: нормалізація співвідношення збудливих та гальмуючих амінокислот–медіаторів після курсів ТМС, зменшення проявів запалення у вигляді зниження вмісту запальних та підвищення вмісту протизапальних цитокінів після курсів ТМС. За результатами дослідження було обґрунтовано, розроблено та впроваджено в практику алгоритми лікування хворих на фармакорезистентну епілепсію з фокальними та генералізованими нападами, що допоможе істотно підвищити ефективність лікування цих хворих.

Файли

Схожі дисертації

0524U000067

Таряник Катерина Анатоліївна

Оптимізація діагностичних та лікувальних підходів різних форм хвороби Паркінсона

0424U000014

Чиняк Ольга Сергіївна

Діагностична значущість деяких інтерлейкінів у диференціальній діагностиці вікозалежних деменцій

0523U100232

Фломін Юрій Володимирович

Динаміка та ступінь відновлення пацієнтів з церебральним інсультом при лікуванні в інтегрованому інсультному блоці у різні періоди захворювання

0523U100217

Говбах Ірина Олександрівна

Клініко-експериментальне дослідження корекції функціональних порушень при спадковій моторно-сенсорній нейропатії 1А типу

0522U100121

Маньковський Дмитро Станіславович

Пацієнт-орієнтована стратегія неврологічного супроводу кардіохірургічних хворих з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку (клінічний патоморфоз, фактори ризику, критерії діагностики та прогнозу).