Піронкова О. Ф. Соціальні практики поводження із психічно хворими: соціологічний вимір

У дисертації розв’язано наукову проблему, яка полягає в теоретичному й прикладному розкритті особливостей ексклюзійно-стигматизаційних та інклюзійних технологій поводження з психічно хворими. Виявлено сутність соціальних практик поводження з психічно хворими як технологій ізоляції, стигматизації, дискримінації, реабілітації та інклюзії, що є наскрізними для соціогенезу й виступають складовими психіатрії як релігійно-дисциплінарного, нормативно-правового та медико-соціального інституту на різних етапах розвитку суспільства. Встановлено, що технології ексклюзії та інклюзії визначаються в їх зв’язку із легітимуючим дискурсом як середовищем формування фреймів оцінки та поводження із психічно хворими. Досліджено й простежено еволюцію, топологію та композицію соціальних практик поводження з психічно хворими в різних типах суспільств. Відзначено, що соціальні практики поводження з психічно хворими зазнають трансформації в доантичному й античному періодах до постмодерну, що полягає в зміні трьох парадигм: релігійно-етичної, юридичної та медичної, – у межах яких формуються валоризаційна, стигматизаційна й адаптаційна моделі поводження із психічно хворими. Зазначені моделі розглянуто як складову процесу інституціалізації психіатрії та виокремлення медичного дискурсу як інструменту соціального конструювання технологій поводження із психічно хворими.