Дисертаційну роботу присвячено дослідженню морфології яйцепроводу свійських птахів у постнатальному періоді онтогенезу і порівняльно-видовому аспекті із застосуванням анатомічних, гістологічних, гістохімічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних та статистичних методів. Зміни абсолютних показників маси і довжини яйцепроводу перепілок, курей, качок від вилуплення до закінчення першого біологічного циклу несучості відбуваються у чотири періоди, які мають різну тривалість, вікові терміни настання, графічну залежність зміни показників і відповідають значенням питомої швидкості, коефіцієнту росту маси й довжини органа. До настання статевої зрілості в яйцепроводі перепілок, курей і качок відбуваються проліферативні процеси, які забезпечують ріст органа. Упродовж 28–35- (перепілки), 60–90- (кури) і 180–210-добового віку (качки) збільшення товщини слизової оболонки і висоти складок останньої супроводжується формуванням залоз на фоні інвагінації поверхневого епітелію в товщу власної пластинки, зміною розміщення пучків колагенових волокон, посиленням кровопостачання з активізацією клітинних елементів лімфоїдного ряду. Морфологія перехідних зон яйцепроводу дослідних птахів за піку несучості характеризується загальними закономірностями будови з сусідніми відділами органа та проявляється особливостями морфометричних показників. Гістохімічним дослідженням встановлено, що розподіл основних білків корелює з умістом нуклеїнових кислот і максимальний спостерігається у залозах лійки, білкового відділу, перешийка. Сульфатовані глікозаміноглікани і протеоглікани містяться у поверхневому епітелію слизової оболонки лійки, білкового відділу, піхви, жовчні пігменти – у поверхневому епітелію матки. Вивчено субмікроскопічну будову клітин поверхневого і залозистого епітелію слизової оболонки яйцепроводу перепілок. За наявності яйця у матці органа діаметр секреторних гранул у цитоплазмі гландулоцитів секреторних відділів залоз білкового відділу максимальний, а матки – мінімальний. Інволюція яйцепроводу перепілок, курей, качок за припинення несучості проявляється зменшенням довжини і маси органа, товщини його слизової оболонки та кількості і розмірів її складок. Гістологічні зміни супроводжуються застоєм секрету в кінцевих відділах залоз, збільшенням кількості лімфоїдних утворень і розростанням сполучнотканинної строми, яка заміщує залози і кістоподібні утворення, які виникають на їх місцях внаслідок інволюції.
