Костіцька І. О. Діабетичний гастропарез: частота виникнення, фактори ризику, механізми розвитку, лікування.

На підставі комплексного визначення морфологічних, клінічних, лабораторно-інструментальних, біохімічних та імуноферментних показників у хворих на цукровий діабет із ознаками уповільнення моторно-евакуаторної функції шлунка представлено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної проблеми сучасної ендокринології – ранньої діагностики діабетичного гастропарезу (ДГ). Об’єкт дослідження: ДГ з різним ступенем важкості; діагностика і лікування. Мета дослідження - оптимізація сучасної концепції діагностики, підвищення ефективності лікування і профілактики ДГ на підставі визначення факторів ризику та особливостей клінічного перебігу. Методи: загальноклінічні; клініко-лабораторні; біохімічні; імуноферментні; інструментальні; гістологічні, електронно-мікроскопічні, морфометричні методи дослідження; математичні і статистичні. На підставі отриманих результатів представлено нове розв’язання науково-практичного завдання щодо опрацювання способів математичного розрахунку і прогнозування ризику виникнення ДГ. Розроблено стратегію, діагностичні і лікувальні заходи щодо корекції уповільнення моторно-евакуаторної функції шлунка як предиктора постпрандіальних «шлункових» гіпоглікемій у хворих на ЦД. Раннім діагностичним маркером розвитку ДГ слід вважати високий рівень ПМБ 22. В обстежених хворих на ДГ діагностовано гіпогрелінемію і гіперхолецистокінінемію. Визначено структуру взаємозв’язків між порушеннями вуглеводного, ліпідного метаболізмів, ступенем вираженості демієлінізації нервових закінчень у хворих на ЦД з ознаками гастропарезу і без них у залежності від тривалості захворювання, віку пацієнтів, гендерних ознак, стану глікемічного контролю, наявності хронічних ускладнень, супутніх захворювань та шкідливих звичок. Розроблено та обґрунтовано діагностично-лікувальні алгоритми ведення хворих на ДГ. Результати дослідження впроваджено у практичну роботу лікарів-ендокринологів, лікарів загальної практики, сімейної медицини в медичних закладах Івано-Франківська, Дніпра, Львова, Запоріжжя, Харкова, Чернівців, Вінниці, Тернополя. Теоретичні положення і практичні рекомендації використовуються у лекційному курсі на семінарських та практичних заняттях у Івано-Франківському національному медичному університеті, Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Запорізькому державному медичному університеті, Львівського національному медичному університеті ім. Данила Галицького, Харківській медичній академії післядипломної освіти, Вінницькому національному медичному університеті імені М.І. Пирогова, Буковинському державному медичному університеті.