Каракаш І. І. Теоретичні проблеми права власності на природні об’єкти та їх ресурси в Україні

Дисертація присвячена дослідженню методологічних основ та теоретичних положень правового регулювання відносин власності на природні об’єкти та їх ресурси в Україні. В ній розкриваються доктринальні концепції взаємодії людини і суспільства з природним оточенням на власницьких засадах, і на цій основі пропонуються теоретичні узагальнення щодо законодавчого закріплення відносин власності на природні багатства країни. В роботі розглянуті проблемні питання права власності на природні об’єкти й їх ресурси в інтегрованому та диференційованому аспектах, у виключній і розділеній формах та інші питання, які у зазначеній постановці не розглядалися у вітчизняній юридичній науці. Автором проаналізовано конституційне закріплення відносин владності на природні об’єкти та правове регулювання їх використання галузевим природноресурсовим законодавством. Певний соціально-філософський інтерес представляє концепція власності в доктрині «демократичного соціалізму», згідно з якою справедливому соціальному розподілу власності можна прийти на основі її еволюційного розвитку за допомогою здійснення реорганізації та реформування відносин власності. На основі доктрини «демократичного соціалізму» розроблено чимало формально-юридичних концепцій права власності, до яких відносяться теорії «змінених правомочностей власності», «розширення правомочностей соціального управління власністю», «вільної підприємницької ініціативи», які отримали визнання і у вітчизняних гуманітарних дослідженнях, які піддані критичному аналізу в дисертації. У дослідженні представлено співвідношення захисту й охорони права власності на природні ресурси, а також розкриті цивільно-правові, адміністративноправові та кримінально-правові способи захисту й охорони права власності на природні об’єкти, порядок їх застосування в судовому та нотаріальному порядку і в порядку самозахисту. Підкреслюється, що захист і охорона відносин власності на природні багатства є однією з головних функцій держави і становлять найважливіше завдання всієї сучасної правової системи України.