Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Чернігівський національний технологічний університет Міністерства освіти і науки України, Чернігів, 2018.
Дисертація виконана у ПВНЗ «Український гуманітарний інститут».
Дисертація є рукописом, у якому обґрунтовано теоретико-методологічні засади розроблено практичні рекомендації з формування домінантних складових розвитку підприємств харчової промисловості та управління процесами їх реалізації в умовах інституційних змін. Визначено сутнісні характеристики харчопродовольчого комплексу у складі переробної промисловості України та окреслено напрями гармонізації їх інтересів з іншими сферами економічної діяльності.
У роботі розкрито теоретичні аспекти становлення впливу харчової промисловості на процеси суспільного відтворення та особливості управління розвитком цих підприємств в умовах ефектів та суперечностей трансформаційного періоду.
Обґрунтовано методологічні підходи до оцінки розвитку підприємств харчової промисловості в сучасних умовах. Зокрема визначено чинники впливу на якісно нові зміни їх стану для забезпечення конкурентоспроможності за умов інституційних змін.
Запропонована методика оцінки рівнів конкурентоспроможності вітчизняних підприємств з урахуванням посилення процесів глобалізації та зміни векторів інтеграційних процесів.
Проаналізовано тенденції й динаміку розвитку підприємств харчової промисловості в умовах інституційних змін. Доведено, що динаміка виробництва харчових продуктів не відповідає наявному потенціалу вітчизняної економіки та обмежується низьким рівнем платоспроможного попиту населення.
Особливо обмежені фінансові результати господарської діяльності демонструє харчова промисловість загалом та більшість підприємств, які обмежені в рамках дисертаційного дослідження. Цим обмежуються інвестиційні можливості суб’єктів господарювання до активізації відтворювальних процесів, не сприяє оздоровленню фінансового стану підприємств також їхня зовнішньоекономічна діяльність, оскільки чинники екзогенного й ендогенного характеру суттєво стримують позитивну динаміку експортно-імпортних операцій.
У межах дослідження здійснено критеріальний вимір модернізаційного стану підприємств харчової промисловості та окреслено домінанти, які забезпечують активізацію цих процесів для запозичень структурних перетворень у вітчизняному промисловому комплексі.
Підкреслено вадливу роль інновацій у активізації конкурентних переваг підприємств цієї сфери, особливо на ринках країн ЄС, що потребує поглиблення маркетингових досліджень на засадах консюмеризму, брендингу, запровадження світових стандартів якості продукції.
Запропоновано стратегічні напрями розвитку підприємств харчової промисловості за умов реальних змін їх інституціонального середовища, особливо через реалізацію політики децентралізації владних повноважень, програмування активного імпортозаміщення, формування мережевих та кластерних формувань у агропромисловій, науково-технічній та освітянській сферах.
Ключові слова: домінанти розвитку, інтеграційні процеси, екзогенні та ендогенні фактори, модернізація, інноваційний розвиток, фінансові можливості, ресурсна компонента, кластеризація, інституційні зміни, маркетинг, брендинг.
