Некрасова Н. О. Клініко-патогенетичні особливості спондилогенних порушень кровообігу у вертебро-базилярному басейні та їх корекція у хворих молодого віку

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної проблеми сучасної неврології - розробка системи діагностики, прогнозування та лікування спондилогенних порушень кровообігу у вертебро-базилярному басейні на підставі вивчення клінічних, вегетативних, гемодинамічних, структурних та метаболічних проявів залежно від стадії спондилогенної вертебро-базилярної недостатності (СВБН) у молодому віці. На основі вивчення частоти та діагностичної цінності окремих клініко-неврологічних проявів на різних стадіях СВБН, за найбільш інформативними проявами обґрунтовано алгоритми ранньої діагностики СВБН у осіб молодого віку. Гемодинамічні особливості на стадіях прогресування СВБН за даними УЗДГ характеризуються зміною швидкості кровоплину по каузальній хребетній артерії під впливом функціонального (ротаційного) навантаження. За наявності СВБН, інформативними є окремі фенотипові та сомато-віцеральні маркери, урахування яких дозволяє оцінювати наявність недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ). З’ясовано, що при СВБН-ІІІ частота поєднаного ураження краніовертебрального переходу та рівней С4-С5, С5-С6 достовірно вища, ніж при СВБН-І. Виявлені патогенетичні взаємозв’язки між гемодинамічними, ендотелій-залежними та атерогенними процесами судинної стінки і доведено, що зростання систоло-діастолічного співвідношення (ISD>2,2) взаємопов’язане з відносним зростанням вмісту у сироватці крові ендотеліну-1 (ЕТ-1). Виявлено зростання рівня взаємозалежності між ISD та вмістом ЕТ-1 на стадіях прогресування СВБН (СВБН-І, rXY=+0,100; СВБН-ІІ, rXY=+0,220; СВБН-ІІІ, rXY=+0,420), що є свідченням гемодинамічно зумовленого підвищення напруги зсуву ендотелію та відображає процес прогресування ендотеліальної дисфункції (ЕД). Зниження нітрозотіолу (S-NO) на тлі зростання ISD>2,2 з прогресуванням стадії СВБН (від 0,59±0,10 мкМ/дм3 при СВБН-І, до 0,18±0,03 мкМ/дм3 при СВБН-ІІІ)(р<0,05) пояснює внесок гемодинамічного фактора в процес формування ЕД. Оцінка ступеня тканинної гіпоксії за показником 2,3–ДФГ еритроцитів у взаємозв’язку з гемодинамічними особливостями пацієнтів з різними стадіями СВБН виявила достовірне збільшення 2,3–ДФГ при одночасному зростанні індексу ISD. Обґрунтована та розроблена багаторівнева інформаційно-консультативна система «SVBI-pro», що складається з: оцінки ризику – клінічної діагностики – диференційної діагностики - прогнозування перебігу СВБН, що дозволяє забезпечити індивідуалізацію лікувально-реабілітаційних комплексів (ЛРК). Залежно від стадії СВБН та патогенетично обумовлених проявів обгрунтовано напрямки диференціації ЛРК на етапах неврологічного моніторингу пацієнтів молодого віку.