Об'єкт дослідження: процеси розвитку інтелектуальних активів людського потенціалу у національній інноваційній системі; мета дослідження: обґрунтування та розробка теоретико-методологічного забезпечення, науково-методичних основ і практичних рекомендацій щодо розвитку інтелектуальних активів людського потенціалу в національній інноваційній системі; методи дослідження та апаратура: діалектичний, системно-функціональний, абстрактно-логічний, порівняльного аналізу та рядів динаміки, спеціально-юридичний метод, статистичний метод; теоретичні і практичні результати: виокремлено новий напрям наукового дослідження, який охоплює розробку концептуальних положень когнітивно-креативної парадигми суспільного розвитку, заснованої на еволюційній зміні ролі інтелектуальної складової людського потенціалу та ефективному управлінні інформацією й знаннями в умовах креативізації економіки; запропоновано концепцію дослідження інтелектуальних активів у структурі людського потенціалу, що ґрунтується на введенні до наукового обігу та визначенні змісту економічної категорії «інтелектуальні активи людського потенціалу»; розроблено та апробовано науково-методичний інструментарій оцінювання інтелектуальних активів людського потенціалу (ІАЛП) як драйвера нової економіки, що передбачає чотирирівневу систему вимірювання; систематизовано науково-методологічні підходи до формування багаторівневої інноваційної політики нової економіки в контексті капіталізації людського потенціалу; удосконалено систему стратегічних напрямів розвитку інтелектуальних активів людського потенціалу як основу реалізації когнітивно-креативної парадигми суспільного розвитку на етапі становлення нової економіки; запропоновано концептуальний підхід до формування стратегії комерціалізації інновацій, який базується на визначенні змісту стратегії як цільового етапу та пріоритету розвитку ІАЛП та включає чинники, рівні, принципи та етапи комерціалізації інновацій; понятійно-категоріальний апарат дослідження інноваційної діяльності, а саме надано авторське визначення базових понять: новація, нововведення, інновація, інноваційний потенціал, інноваційна активність; теоретичні та прикладні засади дослідження інноваційної активності в системі чинників розвитку людського потенціалу, які розкривають зміст категорії «інноваційна активність» на основі визначення типових ознак відповідної поведінкової моделі та виокремлення культурно-ментальних основ її формування та трансформації у підприємницьку модель; теоретико-методологічні основи дослідження людського потенціалу в контексті трансформації його ролі та соціально-економічної сутності в новій економіці та інформаційному суспільстві в напрямі посилення здатності генерування та трансформації знань у інновації, їх капіталізацію та комерціалізацію; доведено, що результатом і передумовою розвитку ІАЛП є факт/процес комерціалізації інновацій як ознака капіталізації; обґрунтовано троїстий зміст категорії «комерціалізація інновацій»; дістали подальшого розвитку методологічні положення щодо проведення структурного аналізу НІС за рахунок ідентифікації (виокремлення) її акторів (підприємницького сектору, освітніх і наукових закладів, громадськості й органів влади, індивідів); підходи до визначення сутності категорії «інтелектуальний капітал» на національному рівні на основі його дослідження з чотирьох позицій; науково-практичні підходи щодо розвитку ІАЛП, які ґрунтуються на комплексі заходів, що сприяють комерціалізації інновацій та передбачають удосконалення нормативно-правової бази з регулювання інноваційної та трансфертної діяльності; ступінь упровадження: розробки впроваджені в практичну діяльність Національної служби посередництва і примирення, Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, Запорізької обласної державної адміністрації, Херсонської обласної державної адміністрації, Запорізької міської ради по Шевченківському району, Запорізької Торгово-промислової палати, Запорізької міської ради, Запорізької обласної організації товариства «Знання», ПАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», у навчальний процес Донецького національного університету імені Василя Стуса, Запорізького національного технічного університету; сфера використання: удосконалення процесу розвитку інтелектуальних активів людського потенціалу в національній інноваційній системі.