Анісімова Г. В. Теоретичні засади розвитку екологічного законодавства в контексті природно-правової доктрини.

У дисертації проведено комплексний аналіз теоретичних засад розвитку екологічного законодавства України в контексті природно-правової доктрини, а також змісту і суті поняття «природне екологічне право» як складової багатоаспектного, поліфункціонального явища «природне право». Спираючись на новітні методологічні підходи, еколого-правову доктрину розглянуто як галузеву юридичну, а природно-правову – як загальноправове явище і категорію вищого порядку, основу екологічного права, державної екологічної політики, що має інституціоналізацію в екологічному законодавстві і є інтегруючою сукупністю юридично-наукових трактувань і суджень про право, в межах яких розробляються юридичні форми пізнання права і правових явищ, принципи, поняття, терміни, конструкції, обґрунтовуються способи, засоби, прийоми сприйняття, розуміння і тлумачення його джерел, системи, структури тощо. Запропоновано загальну характеристику й дефініції таких базових еколого-правових понять, як «система екологічного законодавства», «екологічне законодавство», «екологічний інтерес», «екологічна правосуб’єктність», «еколого-правова доктрина», «природні екологічні відносини», «природні екологічні права та обов’язки» тощо. Доведено, що систематизація екологічного законодавства повинна відбуватися на підставі опрацювання єдиної наукової концепції, а саме розроблення Концепції систематизації екологічного законодавства України, а її результатом має стати кодифікація (прийняття Екологічного кодексу України), за якої секторальні природоохоронні нормативно-правові акти будуть замінені (повністю або частково). Надано пропозиції з удосконалення чинного екологічного законодавства. Зроблено висновок, що ключовим завданням нашої країни в умовах євроінтеграції виступає створення цілісної, логічно узгодженої національної правової (у тому числі еколого-правової, що спирається на засадничі положення природного права) доктрини як теоретичної основи нормотворчих процесів й формування єдиного правового простору (зокрема, й еколого-правового).