Шуліка А. А. Політична прекарність в сучасному політичному процесі (теоретико-методологічний аналіз)

Об’єкт – дослідження особливостей розвитку прекарності в сучасній соціально-політичній сфері. Мета - розкриття теоретико-методологічних засад впливу політичної прекарності на політичний процес в сучасному світі. Методи – мережевий, системний та прогностичний підходи, структурно-функціональний аналіз, компаративний, постбіхевіоральний, соціологічний, економічний, психологічний підходи; ретроспективний метод, синергетичний підхід. Здійснено комплексне дослідження політико-праксеологічного виміру політичної прекарності. Розширено наукове розуміння прекарності, а також акцентовано увагу на політичних особливостях процесів прекарності в сучасному світі, що обумовлює теоретико-методологічне обґрунтування концепту політичної прекарності. Поглиблено розуміння евристичного потенціалу політичної прекарності та її впливу на процеси соціально-політичної стратифікації суспільства. Визначено особливості артикуляції і агрегації політичних інтересів та цінностей прекарних груп. Доведено, що ефективність функціонування сучасної політичної сфери суспільства залежить від економічної і соціально-трудової сфери, де питання тимчасової, прекарної зайнятості створює нові концепти та форми політичної ідентичності. Сформовано пропозиції щодо вироблення та впровадження стратегічних та тактичних кроків для зменшення негативних впливів процесів розвитку політичної прекарності на сучасну політичну сферу, систему узгодження групових інтересів та формування системи взаємодії прекарних груп з інститутами прийняття політичних рішень в суспільстві через політико-державну систему узгодження інтересів. Сфера – діяльність вищих органів державної влади, інститутів місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій, засобів масової інформації, навчальний процес.