Гончарук Н. П. Шляхи зниження частоти кесаревих розтинів при акушерській патології та обтяженому репродуктивному анамнезі.

Проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз розродження жінок в умовах типового міського пологового будинку за попередні 10 років дозволив визначити, що кількість пологів зростала з кожним роком, при цьому хвилеподібно зростав відсоток кесарева розтину. Визначено, що одним з основних показань до кесарева розтину протягом десятирічного періоду були: наявність рубця на матці, первинна слабкість пологової діяльності та допоміжні репродуктивні технології. Оцінка післяопераційних ускладнень показала, що найбільш поширеними були субінволюція матки, інфільтрація післяопераційних швів та кровотечі. Проведено детальний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонароджених у обстежених вагітних з акушерською патологією та обтяженим репродуктивним анамнезом, які були розподілені на три групи: жінки з рубцем на матці, жінки після застосування допоміжних репродуктивних технологій та жінки з аномаліями пологової діяльності. Вагітність у жінок з рубцем на матці перебігала з ускладненнями: гестозом другої половини вагітності, плацентарною дисфункцією та анемією. Майже всі жінки з рубцем на матці були розродженні шляхом кесарева розтину. Значна кількість новонароджених за оцінкою Апгар була в порушеному стані. Майже всі жінки після застосування допоміжних репродуктивних технологій були розродженні шляхом кесарева розтину. Вагітність у жінок з аномаліями пологової діяльності протікала з загрозою переривання вагітності в І та ІІ триместрі. У таких вагітних часто зустрічалися багато- та маловоддя, патологічний прелімінарний період і передчасний розрив плідних оболонок. Також, в пологах у жінок з аномаліями пологової діяльності часто виявлялася недостатньо зріла та незріла шийка матки. Як прояв гіпоксичних станів плода до та під час пологів у жінок цієї групи часто виявлялося меконіальне забарвлення навколоплідних вод. В структурі показань до оперативного розродження становила первинна слабкість пологової діяльності та дещо менший показник вторинної слабкості пологової діяльності. Значна кількість новонароджених народилась в асфіксії середнього і тяжкого ступеня. У вагітних з акушерською патологією та з обтяженим репродуктивним анамнезом виявляється фето-плацентарна недостатність, яка проявляється пригніченням гормональної функції фето-плацентарного комплексу (зниження вмісту плацентарного лактогену, естріолу, естрадіолу та прогестерону), що протікає на тлі змін серцевого ритму плода та тісно пов’язане з порушенням матково-плацентарно-плодового кровотоку і проявляється підвищеною резистентністю в артеріях пуповини, аорті плода, середньо мозковій артерії плода та маткових артеріях. У досліджених вагітних спостерігаються зміни в стані психічного здоров’я, які проявляються психоемоційною нестабільністю і супроводжуються збільшенням показників ситуативної та особистої тривожності. Особистість таких вагітних характеризується психопатологічними розладами. Найбільш виражені зміни в психоемоційному стані вагітних проявляються у вигляді помірної депресії та депресії середнього рівня у вагітних з рубцем на матці та у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій і у вагітних з аномаліями пологової діяльності. Клініко-морфологічні дослідження визначили діагностичні критерії стану післяопераційного рубця на матці та клінічні, ультразвукові, доплерометричні та патгістологічні маркери неспроможності післяопераційного рубця на матці. Патоморфологічні дослідження тканин плаценти від обстежених жінок дозволили з’ясувати патогенетичні механізми змін в матково-плацентарному комплексі, що призводить до розвитку плацентарної недостатності.