Цибульська Т. Є. Функціональні, біометричні та біомеханічні зміни параметрів ока при міопії у дітей: особливості лікування та оптичної корекції

Дисертація присвячена вирішенню актуальної науково-прикладної проблеми сучасної офтальмології – підвищенню ефективності лікування міопії у дітей з застосуванням патогенетично обґрунтованої корекції порушень, виявлених на підставі комплексного дослідження функціональних показників, біометричних, біомеханічних параметрів ока та біохімічних особливостей метаболізму сполучної тканини з наступною оптичною корекцією. Встановлено, що зміни в функціональних, біометричних, біомеханічних параметрах зорового аналізатора, біохімічних показниках метаболізму сполучної тканини представляють собою єдиний комплекс патогенетичних змін при розвитку і прогресуванні набутої міопії у дітей. Визначено кількісні офтальмологічні критерії зорового аналізатора, які дозволяють проводити дискримінацію при набутій міопії між наявністю синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини та його відсутністю. Математичним моделюванням отримана сукупність предикторов, що визначають розвиток і прогресування набутої міопії у дітей, до яких відносяться індивідуальні біометричні, біомеханічні параметри ока, стан акомодації, анамнестичні дані, стигми сполучнотканинної дисплазії та встановлені їх кількісні показники. Клініко-біохімічними дослідженнями виявлені патологічні особливості в патогенезі набутої міопії, які полягають в зниженні рівня магнію, кальцію, підвищенні гідроксипроліну у добовій сечі, встановлено взаємозв'язки між змінами даних біохімічних показників з параметрами зорового аналізатора при прогресуючої набутій міопії. Доведено, що прогресуюча міопія вимагає оцінки загального стану організму дитини. Обґрунтовано необхідність повної оптичної корекції міопічної рефракції, переваги ортокератологічної оптичної корекції, а також необхідність застосування місцевої та загальної метаболічної терапії в комплексному лікуванні прогресуючої міопії у дітей.