Колотило О. Б. Попередження та лікування реперфузійно-реоксигенаційного синдрому при реконструкції аорто/клубово-стегно-підколінного сегмента в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок

У дослідженні представлено аналіз обстеження та хірургічного лікування 220 пацієнтів, що розділені на дві групи: І група – 133 особи із атеросклеротичним ураженням аорти та магістральних артерій, ХАН ІІБ–ІІІА-Б –ІV ст., яким проводили обстеження, передопераційну підготовку та реваскуляризацію аорто-стегново-підколінного артеріального русла згідно з протоколами. ІІ група – 87 осіб із атеросклеро-тичним ураженням аорти та магістральних артерій, ХАН ІІІА-Б–ІV ст., з високим ризиком розвитку реперфузійно-реоксигенаційних ускладнень, їм здійснювали передопераційну системну профілактику та лікування реперфузійно-реоксигенаційного синдрому, проводили реваскуляризацію аорто-стегново-підколінного артеріального русла із застосуванням способів та операційних втручань, що спрямовані на сповільнення кров’яної хвилі у периферичне судинне русло. Застосування патогенетично обґрунтованої системи профілактики та лікування пацієнтів із хронічною артеріальною недостатністю та ризиком розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрома позитивно впливає на зниження активності нейтрофільних лейкоцитів, рівень системної запальної відповіді, ефективну корекцію активності прозапальних та протизапальних цитокінів, які регулюють активність неспецифічних протеїназ та їх інгібіторів, знижує активність прооксидантно-антиоксидантної системи шляхом підвищення опірності тканин до вільнорадикальних окислювальних процесів, підвищує опірність ендотеліальної системи до руйнівного впливу оксигенованої артеріальної крові. Це дає можливість запобігти значним порушенням функціонального стану мікроциркуляторного русла і забезпечити оптимальний рівень оксигенації тканин нижньої кінцівки.