Дисертаційне дослідження присвячено дослідженню переживання особистісного благополуччя, яке розглядається як інтегральний показник загального переживання якості життя та життєдіяльності в цілому, що в суб’єктивному просторі поєднує переживання якості життя в усіх актуальних сферах життєдіяльності індивіда, в тому числі в професійній діяльності. Особистісне благополуччя є переживанням та інтегральною рефлексивною оцінкою суб’єктом якості власного життя і життєдіяльності в цілому.
Розроблено концептуальну модель впливу переживання особистісного благополуччя на професійну (службову) діяльність, яка показує, що переживання стану та оцінка якості загальної життєдіяльності безпосередньо впливає на професійну (службову) діяльність. А, отже, провідним соціально-психологічним чинником, що впливає на переживання особистісного благополуччя та визначає психоемоційні стани особистості є місце професійної (службової) діяльності в психологічній структурі її життєдіяльності. І якщо особистість повністю залежить від умов здійснення професійної (службової) діяльності та виконання професійних обов’язків, вона має обмеження власних можливостей щодо забезпечення актуалізованих потреб, цілей, життєвих перспектив в різних сферах життєздійснення. Системна цілісність особистісного благополуччя проявляється також у тому, що загальне переживання особистісного благополуччя як оцінка якості загальної життєдіяльності та як відрефлексоване переживання стану цієї якості є базисною умовою, що також впливає на професійну (службову) діяльність та життєдіяльність в інших сферах і визначає їхню ефективність.
Проведено емпіричне дослідження психологічних особливостей особистісного благополуччя персоналу ДПС України на основі розробленої фокусно-холістичної моделі. Структурними компонентами особистісного благополуччя встановлено особистісну здійсненність життя, особистісну самоефективність та особистісну гармонію, професійну компетентність та самореалізованість, професійно-організаційну мотивацію та професійний розвиток і досягнення. Виявлено чотири типи особистісного благополуччя: особистісно-орієнтований (переживання благополуччя в контексті особистісної та професійної здійсненності життя), кар’єрно-орієнтований (переживання благополуччя як результату успіхів в кар’єрі), професіонально-орієнтований (переживання благополуччя як процесу самореалізації як професіонала) та соціально-орієнтований (переживання благополуччя в контексті соціальних взаємодій). Виявлено особливості особистісного благополуччя персоналу ДПС України в контексті особистісного (осмисленості й спрямованості життя, цілеспрямованої орієнтації на майбутнє, внутрішні конфлікти та вакууми, переживання емоційно-позитивних станів та комфорту, рефлексії), професійного (професійної ідентифікації, самореалізації та зростання, затребуваності, міжособової взаємодії та ставлення з боку інших осіб) та організаційного (організаційної культури відносин та організаційного управління, задоволеності змістом роботою та досягненнями в ній, взаєминами з керівництвом, колегами, умовами праці) фокусів.
Доведено, що структура переживання особистісного благополуччя фахівців різних професійних спільнот має відмінності і залежить від місця професійної діяльності в психологічній структурі їхньої життєдіяльності. Тип професійної діяльності впливає на структуру переживання особистісного благополуччя: специфіка професійної (службової) діяльності визначає відмінності у переживаннях особистісної здійсненності життя, особистісної гармонії та самоефективності, професійної компетентності й самореалізованості, професійно-організаційної мотивації, професійного розвитку та досягнень фахівцями різних професійних спільнот залежно від статі, віку, стажу роботи (вислуги років), службового статусу, досвіду приватної практики та відмінності у загальному показнику та типах особистісного благополуччя. На теоретичному та методологічному рівнях розроблено та апробовано психодіагностичний скринінг-опитувальник, програму психологічної підтримки особистісного благополуччя (програму психологічного консультування та тренінгову програму з розвитку професійного і життєвого цілепокладання та психологічної фасилітації особистісного зростання персоналу ДПС України), а також запропоновано рекомендації практичним психологам та військовим капеланам прикордонного відомства стосовно реалізації цих заходів в прикордонному відомстві
