Вінюков О. О. Наукові основи підвищення продуктивності пшениці озимої та ячменю ярого у східній частині Північного Степу України

Об’єкт дослідження: процеси росту, розвитку рослин пшениці озимої та ячменю ярого; закономірності формування врожайності та якості зерна при застосуванні ефективних технологічних прийомів вирощування. Методи: польові, лабораторні та статистичні. Результати: розроблено та випробувано органічні та органо-мінеральні системи вирощування сучасних сортів пшениці озимої та ячменю ярого, які забезпечують високу врожайність зерна необхідного цільового призначення. Використання органо-мінеральної системи вирощування дозволяє підвищити урожайність пшениці озимої на 0,5 т/га з одночасним зниженням собівартості 1 т зерна до 1104,9 грн та збільшенням рівня рентабельності виробництва на 30 %, порівняно з інтенсивною технологією і дає змогу товаровиробникам поступово переходити на органічне виробництво без різкого зниження економічних показників. Застосування органічної системи вирощування ячменю ярого та пшениці озимої дозволяє не тільки отримати економічно доцільні показники виробництва, але й забезпечує виробництво високоякісної продукції зі зменшенням негативного впливу техногенного навантаження промислового регіону східної частини Північного Степу. Результати досліджень захищено 1 патентом на винахід 4 патентами на корисну модель. Новизна: встановлено закономірності росту, розвитку та формування зернової продуктивності рослин різних сортів зернових культур за адаптивними ознаками під впливом біотичних та абіотичних факторів. Розроблено спосіб підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, спосіб вирощування зернових культур, спосіб органічного вирощування зернових культур в умовах зони техногенного навантаження, спосіб добору сортів зернових культур за рангом продуктивності, спосіб аналізу елементів продуктивності та пластичності сільськогосподарських культур, що дозволило розробити модель сорту, найбільш адаптованого до конкретних умов вирощування. Запропоновано застосовувати кількісний інтегральний показник – масова кількість важких металів на одиницю площі для ранжування основних техногенних джерел надходження важких металів у ґрунти. Галузь: сільське господарство.