Об’єкт дослідження становить дискурсивне відтворення поняття «відсутність» у знакових одиницях системи російської мови.
Мета дисертації полягає в теоретичному узагальненні та описі семантики засобів репрезентації поняття «відсутність» у системі російської мови з урахуванням лінгвокультурних і ментальних особливостей реалізації цього поняття, а також у поясненні з когнітивних позицій механізмів його формування.
Методи дослідження мають витоки із загальної методологійної бази та сприяють виконанню поставлених у роботі завдань: традиційні лінгвістичні методи (описовий, порівняльний, компонентного аналізу, експериментальний), так і інноваційний метод (об’єднання методів прототипного опису та етимологічного аналізу).
Наукова новизна дослідження полягає в розробленні нового теоретичного погляду на асиметрію мовної системи, можливість пояснення якої можна проводити з опертям на теорію опозицій і, зокрема, на протиставлення «наявність» vs «відсутність», де провідну роль відіграє марковане поняття «відсутність». У дисертації аргументовано теоретичні положення про те, що мовна семантика зумовлена граматикою, а лексико-дериваційні трансформації відбуваються на основі, яку підготувала граматика. Уперше розглянуто лінгвокогнітивні моделі формування семантики поняття «відсутність» на основі прототипів нет і без.
Теоретичне значення дисертації полягає у визначенні теоретичних основ вивчення абстрактних понять, що мають фундаментальне значення для когнітології як міждисциплінарного напряму. Теоретичний внесок у мовознавчу науку пов’язаний з поглибленням учення про апперцепцію, про внутрішню форму слова, про потребу і змогу поєднання в когнітивних розвідках методологійних підходів для інтерпретації мовного матеріалу. Доведена теоретична важливість вивчення поняття «відсутність» як стрижневого в системі мови.
Практичну цінність виконаної праці визначає те, що обґрунтовані в ній засади вможливлюють їхнє використання в практиці викладання в закладах вищої освіти теоретичних курсів «Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», «Історія лінгвістичних учень», теоретико-практичних дисциплін «Лексикологія», «Словотвір», «Морфологія», що вивчають сучасний стан російської мови, а також дисциплін, які студіюють мову в історичному розвиткові, як-от: «Історична граматика російської мови», «Історія російської літературної мови».
Висновки, зроблені в дисертаційній роботі, сприятимуть дослідженню парадигмального характеру системи російської мови в когнітивному аспекті, доповнять і поглиблять розуміння привативного характеру мовної системи через поняття «відсутність», що є значущим для функціонування мови в конкретному соціумі, у цьому разі в соціокультурному середовищі носіїв російської мови. Підсумкові положення про формування лексико-семантичної і дериваційної експлікації поняття «відсутність» доповнюють словотвірну теорію новим підходом до розгляду дериваційних засобів і способів, на основі яких розроблено семантико-дериваційну класифікацію мовних референтів поняття «відсутність». Важливими постають систематизація та узагальнення ідей розуміння граматичного явища суплетивізму.
