Шульга О. Д. Критерії прогнозу перебігу розсіяного склерозу: клініко-епідеміологічне, нейровізуалізаційне, проспективне дослідження

У дисертаційній роботі розв’язано актуальну наукову проблему вивчення особливостей розсіяного склерозу (РС) та створення патогенетичної концепції прогнозу перебігу захворювання на підставі проведеного проспективного п’ятирічного клініко-епідеміологічного та нейровізуалізаційного дослідження. Виконано проспективну оцінку поширеності й захворюваності на РС у пацієнтів Західного регіону України (на прикладі Волинської області) за даними реєстру. Визначено фактори, що впливають на поширеність РС, особливості клінічного перебігу захворювання в різних географічних зонах. Показано, що територіальні екологічні, промислові та урбаністичні показники впливають на поширеність РС. Уперше розроблено високочутливу прогностичну трифакторну модель поширеності РС у регіоні. Уперше здійснено валідацію української версії шкали Patient Determined Disease Steps з урахуванням чутливості, специфічності й надійності для моніторингу стану хворих на РС та проведення популяційних досліджень, що не потребує особливого тренінгу, фінансових затрат і витрат часу. Проведено проспективне дослідження структурно-функціональних змін головного мозку у хворих на клінічно ізольований синдром у динаміці захворювання. Установлено, що атрофічні процеси головного мозку вже наявні на етапі КІС РС. Отримано нові дані, що порушення гемато-енцефалічного бар’єру спостерігали більше ніж у двох третіх випадків на етапі КІС. Уперше встановлено, що атрофічні зміни головного мозку поєднані з емоційною реакцією пацієнта на етапі КІС РС. Уперше визначено, що емоційний фон пацієнта при КІС впливає на функціональну неспроможність у майбутньому й такі емоції, як скорбота та тривога є факторами вищого ступеня функціональної неспроможності. Установлено, що індекс мозолистого тіла – найбільш чутливий і в оцінці атрофічних змін головного мозку в пацієнтів із раннім РС незалежний від статі, віку, тривалості хвороби та ступеня неспроможності індексу. Запропоновано критерії доброякісного РС у популяції українців. Установлено, що в пацієнтів із доброякісним РС за відсутності вираженого моторного дефіциту та мозочкових порушень за збереженої мобільності ступінь функціональної неспроможності за шкалою EDSS не завжди відображає ступінь істинного неврологічного дефіциту. Уперше проведено 5-річне проспективне динамічне спостереження осіб із доброякісним РС. Установлено, що в пацієнтів із доброякісним РС прогресування простежено щонайменше за двома функціональними шкалами. Визначено закономірність: у пацієнтів із меншим ступенем неспроможності прогресія відбувається за рахунок моторних проявів, тоді як за більшого ступеня функціональної неспроможності спостерігається швидша прогресія немоторних проявів РС. Уперше встановлено, що основними ключовими факторами доброякісного перебігу РС є тип дебюту пацієнта й вік появи симптоматики. Уперше створено побудовану методом дикримінантного аналізу високочутливу прогностичну модель для оцінки пацієнтів із доброякісним перебігом РС. Проведено проспективне дослідження загострень при РС з оцінкою гендерних, вікових показників і факторів зовнішнього середовища. Відзначено, що частота рецидивування в чоловіків із РС із молодого до літнього віку знижується приблизно у 2,5 раза, у той час як у жінок є стабільною до досягнення 50-річного віку з наступним різким зростанням. Уперше в популяції українців установлено, що частота клінічних і радіологічних загострень вища в пацієнтів із меншою тривалістю хвороби. Уперше оцінено сезонність рецидивування та розроблено модель множинної регресії з урахуванням кліматичних факторів.