Нікітішин А. О. Податкове регулювання соціально-економічного розвитку країни

Розкрито економічну сутність податкового регулювання в умовах економічних перетворень як складової системи державного регулювання соціально-економічного розвитку країни, що полягає у сукупності економічних відносин пов’язаних із забезпеченням найбільш оптимальних співвідношень між відповідними елементами податкової архітектоніки з урахуванням економічної динаміки, зміни інституційного середовища, що надасть можливість підвищити дієвість податкового механізму у формуванні дохідної частини бюджетів усіх рівнів, забезпечити його результативність як складової фінансово-бюджетної політики країни. Визначено сутність системи формування та реалізації механізмів оподаткування в умовах економічної циклічності, які передбачають визначення функціональної моделі податкового регулювання, враховуючи рівень розвитку відповідних фінансово-економічних відносин, на основі інституційно-динамічних співвідношень показників зміни обсягу реального валового внутрішнього продукту та податкових надходжень бюджету. Обґрунтовано основні напрями підвищення ефективності системи податкового регулювання галузей економіки шляхом посилення результативності фіскального стимулювання. Запропоновано системно-синергетичний підхід до взаємодії складових податкових відносин на загальнодержавному, місцевому рівнях, який ґрунтується на забезпеченні їх координації при регулюванні податків на засадах комплементарності з метою досягнення фіскальної, економічної та соціальної збалансованості, що дозволить зміцнити бюджетно-податкову безпеку, підвищити рівень соціально-економічного розвитку країни та територіальних громад, досягти мультиплікативного ефекту при реалізації податкової політики. Узагальнено та систематизовано досвід формування та реалізації політики податкового регулювання у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою. Удосконалено методологічні засади оцінки ефективності бюджетно-податкової політики в умовах децентралізації; підходи щодо розкриття механізму податкового регулювання соціального розвитку країни; положення щодо зміцнення податкової та бюджетної безпеки держави; підходи до посилення дієвості податкового регулювання розвитку людського капіталу; основні засади формування та розвитку інституційної архітектоніки податкового регулювання. Дістало подальшого розвитку методологічні підходи до оцінки впливу інституційної трансформації податкового регулювання на доходи бюджету у середньостроковому та довгостроковому періодах; основні засади розвитку системи податкового регулювання як складової соціальної політики держави; положення щодо підвищення рівня результативності екологічного оподаткування; підходи до визначення пріоритетних напрямів підвищення ефективності податкового регулювання, що сприятиме створенню відповідних умов для формування та реалізації дієвої податкової політики.