Псарьова В. Г. Молекулярно-генетичні і нейрогуморальні механізми серцево-судинного ремоделювання та їх корекція у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням

Об’єкт дослідження: коморбідна патологія – есенціальна артеріальна гіпертензія із супутнім ожирінням. Мета дослідження – підвищти якість діагностики й ефективність лікування есенціальної артеріальної гіпертензії та її поєднань з метаболічними розладами у хворих із супутнім ожирінням на підставі вивчення особливостей диференційованої інтеграції молекулярно-генетичних, нейрогуморальних і середовищних факторів та їх динаміки під впливом патогенетично обґрунтованої терапії. Методи дослідження: клініко-анамнестичні; антропометричні; біохімічні; автоматизовані методи імунного аналізу; спектрофотометричні; молекулярно-генетичні; інструментальні; статистичні. Наукова новизна: на основі аналізу результатів обстеження 340 хворих на АГ з різною масою тіла та різними типами метаболічної коморбідності одержані дані, на підставі яких уперше встановлено поширеність сприятливих та несприятливих генотипів за поліморфізмом G972R гена IRS-1 і поліморфізмом G276T гена ADIPOQ у пацієнтів з АГ залежно від маси тіла й типу коморбідності. Визначено, що поширеність несприятливих генотипів за поліморфізмом G972R гена IRS-1 і поліморфізмом G276T гена ADIPOQ у пацієнтів із АГ та ожирінням становить відповідно 45 % та 62 %. Доведено, що фізична активність є важливим фактором покращання ефективності лікування у хворих на АГ з ОЖ в умовах різних схем медикаментозної терапії. Вперше вивчені комбінації генетичних і нейрогуморальних факторів, що впливають на розвиток резистентності АГ до лікування, виділені основні детермінанти формування істинної та псевдорезистентної АГ.