Об’єкт дослідження: діабетасоційовані остеоартрити. Мета: комплексне клінічно-лабораторне вивчення факторів ризику, особливостей перебігу та патогенезу діабетасоційованих остеоартритів, розробка науково обґрунтованих критеріїв діагностики та оптимізація лікування артропатій у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 та 2 типів. Методи дослідження та апаратура: загальноклінічні, біохімічні, рентгенологічні, інструментальні, імуноферментні, радіологічні, статистичні -параметричні та непараметричні. Спектрофотометр Star fax-3200 (США), аналізатор фірми Human (Німеччина), гама-камера ГК С301ТСКТБ «Оризон». Теоретичні і практичні результати: у роботі вперше наведені результати комплексного вивчення факторів ризику та патогенетичних механізмів формування суглобової патології у хворих на ЦД 1 та 2 типів, що дало можливість розробити алгоритм діагностики та лікування уражених суглобів залежно від типу ЦД. Установлено, що найбільш значущими модифікуючими факторами для профілактики та прогресування артропатії є HbAIc – 8 % для хворих на ЦД 1 типу та 8,2 % - для хворих на ЦД 2 типу, а також ІМТ – 25 кг/м2 для хворих на ЦД 1 типу та 27 кг/м2 – для хворих на ЦД 2 типу. Доведено, що наявність трьох з наступних ускладнень ЦД: нефропатії, ретинопатії, полінейропатії, ангіопатії нижніх кінцівок є підставою для проведення діагностичних процедур щодо ураження суглобів, навіть за відсутності клінічної симптоматики артропатій. Показано, що за наявності діабетичної артропатії в патологічному процесі задіяні всі структури суглоба, визначено діагностичні критерії, які характеризують ураження різних структур суглоба. Показано ефективність застосування нестероїдних протизапальних засобів коротким курсом із застосуванням ін’єкційних та таблетованих форм. Доведено, що застосування хондропротекторів при лікуванні діабетичної артропатії є ефективним, але потребує корекції цукрознижувальної терапії протягом всього курсу лікування. Результати роботи дають змогу розробити протоколи з діагностики та лікування діабетичної артропатії в залежності від типу ЦД, що допоможе в ранній діагностиці ураження суглобів та удосконаленню схем лікування діабеасоційованих остеоартритів. Новизна: вперше проведене комплексне дослідження ураження суглобів у хворих з визначенням факторів ризику та описано фенотипічні особливості діабетасоційованих остеоартритів у хворих на ЦД 1 та 2 типів. Вперше встановлено, що для хворих на ЦД 1 типу з ураженням суглобів характерне підвищення рівня остеокальцину, яке зумовлене компенсаторною активацією ремоделювання субхондральної кісткової тканини на тлі початкових змін в суглобах. Вивчено цитокінові ланки імунорегуляції діабетасоційованих остеоартритів залежно від типу ЦД. Вперше досліджено біохімічні ревматологічні показники у хворих на ЦД 1 та 2 типів з діабетасоційованими остеоартритами. В роботі було оцінено біохімічні показники, що відображають синтетичну та катаболічну фази метаболізму основних компонентів сполучної тканини – колагену та глікозаміногліканів у хворих з діабетасоційованими остеоартритами. Також вперше у хворих з діабетичними артропатіями було визначено рівень олігоматриксного білку хряща - біохімічного показника, який відображає порушення цілісності хряща. Проведено радіонуклідну ангіографію та радіонуклідну сцинтиграфію колінних та гомілковоступневих суглобів у хворих з діабетасоційованими остеоартритами. Запропоновано удосконалені схеми лікування діабетичних артропатій з урахуванням особливостей вуглеводного обміну та можливого ураження органів мішеней у хворих на ЦД, доведено їхню ефективність. Ступінь впровадження: отримані результати дослідження впроваджено в практику системи охорони здоров’я України. Галузі використання: ендокринологія
