Об’єкт дослідження: радіойодрезистентність папілярного раку щитоподібної залози (ЩЗ). Мета: з’ясування ролі порушень експресії та активності антигенів клітин папілярного раку ЩЗ та його метастазів у розвитку первинної і вторинної радіойодрезистентності та розробка методів передопераційного прогнозування радіойодрезистентності і ефективності радіойодтерапії метастазів папілярного раку ЩЗ на підставі виявлення цитологічних, цитохімічних, а також імуноцитохімічних особливостей їх клітин у матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій. Методи дослідження та апаратура: цитологічні, імуноцитохімічні, цитохімічні, математичні, статистичні; світловий мікроскоп Olympus CX41, LEICA DMLS. Теоретичні і практичні результати: теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що одержані наукові результати дозволили отримати уявлення щодо цитологічних, імуноцитохімічних та цитохімічних змін, що відбуваються в процесі розвитку радіойодрезистентності папілярного раку ЩЗ, що дозволило розробити новий підхід до передопераційного прогнозування радіойодрезистентності та ефективності радіойодтерапії папілярного раку ЩЗ. Виявлення особливостей антигенного профілю клітин радіойодрезистентних метастазів (РЙМР) папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) дозволило вперше розробити методи передопераційного прогнозування радіойодрезистентності та ефективності радіойодтерапії ПРЩЗ, які впроваджені в роботу спеціалізованих ендокринологічних закладів і відділень. Розроблені методи є швидкими, простими у використанні та дозволяють визначити персоніфіковану тактику моніторингу та лікування пацієнтів із ПРЩЗ – позбавити пацієнтів з РЙРМ зайвих курсів радіойодтерапії, а для пацієнтів із метастазами, які накопичують радіойод, застосувати радіойодтерапію замість операції. Новизна: вперше продемонстровано фенотипову гетерогенність популяції тиреоцитів в матеріалі пункційних біопсій РЙРМ, що відрізняє їх від радіойодчутливих метастазів (РЙЧМ) ПРЩЗ. Вперше виявлено клітинні популяції, які відрізняються від інших тиреоцитів за імуноцитохімічними та цитологічними характеристиками. Показано, що їх наявність у пунктатах ПРЩЗ корелює з частотою появи метастазів у поопераційний період. Вперше показано, що частота мікроядер в епітелії пунктатів метастазів ПРЩЗ не залежить від їх здатності накопичувати радіойод та його активності. Вперше показано, що радіойодрезистентність метастазів ПРЩЗ корелює з наявністю цитологічних ознак кістозної дегенерації в пунктатах поопераційних метастазів. Вперше виявлено кореляційний зв’язок між вмістом тиреоцитів із тиреоїдною пероксидазою в пунктатах первинного ПРЩЗ і наявністю метастазів у поопераційний період. Вперше продемонстровано значущу різницю між експресією тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну у пунктатах РЙРМ і РЙЧМ ПРЩЗ. Показано, що ефективність радіойодтерапії залежить від експресії тиреоїдної пероксидази в пунктатах метастазів ПРЩЗ. Вперше продемонстровано можливість використання як імуноцитохімічного, так і цитохімічного методів визначення експресіїї тиреоїдної пероксидази для передопераційного прогнозування радіойодрезистентності ПРЩЗ. Вперше показано, що проліферативна активність клітин у РЙРМ і РЙЧМ, та загальній групі ПРЩЗ не різниться. Вперше виявлено зміни цитологічних та імуноцитохімічних характеристик тиреоцитів, які відбуваються в динаміці розвитку вторинної радіойодрезистентності метастазів та в процесі повторного метастазування ПРЩЗ. Вперше розроблено алгоритм передопераційного прогнозування радіойодрезистентності ПРЩЗ. Ступінь впровадження: результати дослідженнь використовуються в роботі ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», Національного Інституту раку. Галузі використання: ендокринологія
