Бублик Є. О. Фінансова відкритість та її регулювання в Україні

Об’єктом дослідження є система економічних відносин щодо формування фінансової відкритості та її взаємозв’язку з розвитком національної економіки. Метою дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад аналізу фінансової відкритості в контексті економічного зростання та розвиток науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо її державного регулювання в Україні. Методологічну основу дослідження становлять положення інституціоналізму та теорії фінансів із використанням методів абстракції, індукції-дедукції, аналізу та синтезу, діалектики для обґрунтування та прогнозування мінливості стану і проявів фінансової відкритості; порівняльного інституціонального аналізу для визначення інституційної спроможності державного регулювання; математичного моделювання для формалізація напрямів впливу потоків капіталу на розвиток економіки та фінансового сектора, детермінація макропруденційних індикаторів взаємозв’язку фінансової відкритості. Теоретичні результати дослідження складає обґрунтування теоретико-методологічних засад аналізу фінансової відкритості. Практичні результати складають рекомендації та пропозиції для органів державної влади щодо формування політики регулювання фінансової відкритості в Україні. Наукову новизну складають вперше обґрунтовані теоретико-методологічні засади дослідження фінансової відкритості як системи інституційних відносин; методологічний підхід до оцінки відносної інституційної спроможності держави з регулювання фінансової відкритості; формалізована система макропруденційних індикаторів оцінки потенційного впливу транскордонних потоків капіталу на розвиток національної економіки. Удосконалено методичний підхід до оцінки фактичного рівня фінансової відкритості; аналізу впливу фінансової відкритості на розвиток національної економіки та її фінансового сектора; формалізацію взаємозв’язку динаміки національних інвестицій і заощаджень в Україні. Дістало подальший розвиток концептуалізація засад регулювання фінансової відкритості; визначення проциклічної природи транскордонного руху приватного капіталу; закономірностей формування ризиків фінансової відкритості; обґрунтування напрямів посилення продуктивних ефектів фінансової відкритості. Сфера (галузь) використання: фінансовий сектор та грошово-кредитна політика, навчальний процес.