Козуб Н. О. Різноманітність та ефекти кластерів проламінових генів Triticum aestivum L. та споріднених видів

Робота присвячена вивченню різноманітності кластерів проламінових генів (алелів проламінових локусів). За результатами аналізу колекцій генотипів Triticum aestivum L., проведення гібридологічного аналізу, мутагенезу, створення гібридного матеріалу з інтрогресіями, у тому числі від гібридизації з Aegilops. biuncialis Vis., ідентифіковано низку нових алелів проламінових локусів, зокрема тих, що є результатом внутрішньолокусної рекомбінації, мутацій, інтрогресії, які є чинниками мінливості цих локусів. Визначено частоту поперечного розщеплення за центромерою хромосоми 1U у гібридів T. aestivum, моносомних за 1U Ae. biuncialis, та виявлено більшу частоту втрати пліч 1US, ніж 1UL. Доповнено інформацію про генетичний контроль секалінів: картовано новий секаліновий локус Sec-N дистально від Sec-1. Досліджено поширеність та виявлено низку нових ефектів наявності транслокацій з участю плеча 1RS в геномі пшениці м’якої. На основі дослідження різноманітності кластерів проламінових генів тетраплоїдних і гексаплоїдних пшениць та тритикале визначено невипадкові асоціації певних алелів проламінових локусів та ДНК-маркерів генів стійкості до збудників хвороб у T. aestivum та ідентифіковано спільні алелі, зокрема, локусу Gli-B1. Визначено алельний склад і показники різноманітності за проламіновими локусами зразків Dasypyrum villosum (L.) Candargy та Ae. biuncialis з популяцій Кримського півострова. Створено генетичну колекцію Ae. biuncialis за алелями локусів запасних білків Glu-U1, Glu-Mb1, Gli-U1, Gli-Mb1, у якій зафіксовано від 47% до 100% різноманітності алелів за цими локусами українських популяцій Ae. biuncialis.