У дисертації у світлі єдиного системного підходу досліджено міфопоетичні парадигми в художній спадщині англійських письменників доби бароко, встановлено особливості функціонування міфу в англійській літературі XVII ст., визначено специфіку імплементації міфів у творах англійської барокової літератури різних родів і жанрів (лірика, епос, драма), з’ясовано особливості міфопоетичної системи англійської барокової літератури.
Детально розглянуті міфопоетичні структури в різних жанрах англійської метафізичної лірики (Дж. Донн, Дж. Герберт, Р. Крешо, Дж. Халл, Е. Марвелл та ін.). Встановлено, що міфопоетична парадигма творення є домінантною в метафізичній картині світу англійських поетів XVII ст. й імплементується через символічний союз (людини і світу, людини і природи, чоловіка і жінки) як співтворців реалізації Божого задуму.
У дисертації виявлено й охарактеризовано потужний міфопоетичний струмінь в англійській бароковій драматургії (В. Шекспір, Дж. Форд, Дж. Флетчер, Ф. Бомонт). Творче опанування драматургами біблійних міфів відбувається в контексті питань напруженого духовного пошуку, навернення людини до праведного життя на тлі суспільних подій в Англії того часу. Відзначено домінанти міфопоетичного світобачення Дж. Мільтона – уведення архаїчних міфологем з метою увиразнення біблійних міфів, утілення філософських роздумів про зв’язки людини із Богом і Всесвітом, скороминуще і вічне у плині часу, усвідомлення єдності християнської та суспільно-національної історії як єдиного процесу в постійній динаміці і трансформаціях.
На підставі дослідження різновидів роману англійського бароко (високого і низового) встановлено, що авторський міф у романному тексті вибудовується на основі традиційного міфу і є творчою інтерпретацією архетипно-міфологічних структур. Модифікації міфів у романній спадщині Дж. Макензі, Р. Бойла, П. Герберта, Дж. Баньяна та ін. розглянуті як вияви індивідуальної семіосфери та авторського стилю. У роботі визначено домінанти художньої картини світу у різновидах англійського роману XVIIст. (галантно-героїчний, політико-героїчний, крутійський, дидактико-алегоричний та ін.).
Провідні міфопоетичні парадигми у творчості англійських письменників доби бароко розглянуті крізь призму культурної традиції та в аспекті взаємодії біблійних, античних, національних міфів у художніх текстах.
