Григоренко Т. В. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів-філологів в умовах освітньо-комунікативного середовища закладів вищої освіти

У дослідженні розроблено та обґрунтовано теоретичні й методичні засади підготовки майбутніх учителів-філологів в умовах освітньо-комунікативного середовища закладів вищої освіти. Аргументовано концепцію підготовки майбутніх учителів-філологів в умовах освітньо-комунікативного середовища закладів вищої освіти, що охоплює методологічний, теоретичний, технологічний, методичний концепти; розроблено систему підготовки майбутніх учителів-філологів в умовах освітньо-комунікативного середовища закладів вищої освіти, яка складається із взаємопов’язаних підсистем (цільової, теоретико-методологічної, змістово-технологічної, діагностично-результативної). Виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів-філологів в умовах освітньо-комунікативного середовища закладів вищої освіти: підвищення мотивації та педагогічної рефлексії до професійно-комунікативної діяльності майбутніх учителів-філологів засобами інтерактивних технологій; структурування змісту підготовки майбутніх учителів-філологів на засадах міждисциплінарної інтеграції; використання комунікативних стратегій навчання у підготовці майбутніх учителів-філологів; використання потенціалу самостійної позааудиторної роботи для набуття комунікативного досвіду. Охарактеризовано структуру професійно-комунікативної діяльності. Визначено компонентний склад готовності майбутніх учителів-філологів до професійно-комунікативної діяльності (мотиваційний, гносеологічний, праксеологічний, рефлексивний компоненти). Удосконалено зміст підготовки майбутніх учителів-філологів (оновлено тематичне наповнення фахових освітніх компонентів) і діагностичний інструментарій (методика оцінювання). Конкретизовано критерії готовності майбутніх учителів-філологів до професійно-комунікативної діяльності: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-комунікативний, діяльнісно-операційний, рефлексивно-емоційний. На підставі виокремлених критеріїв і показників диференційовано три рівні готовності: низький (репродуктивний), середній (продуктивний), високий (творчий). Подальшого розвитку й конкретизації набули змістове наповнення базових понять дослідження; соціально-особистісний та професійно-комунікативний контекст професійної діяльності вчителя-філолога відповідно до вимог Нової української школи; діагностичний інструментарій визначення готовності майбутнього вчителя-філолога до професійно-комунікативної діяльності. Для удосконалення підготовки майбутніх учителів-філологів в умовах закладів вищої освіти підготовлено й впроваджено навчально-методичне забезпечення. Результати експериментального дослідження свідчать про ефективність розробленої авторської концепції й системи підготовки майбутніх учителів-філологів в умовах освітньо-комунікативного середовища закладів вищої освіти.