Виноградова В. Є. Психологічна ґенеза творчих здібностей видатних діячів науки

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню психологічної ґенези творчих здібностей видатних діячів науки. У роботі проаналізовано, систематизовано та узагальнено наукові праці з теорії творчості та концепції розвитку творчих здібностей. Аналізуються умови, які можуть стати дієвими щодо формування творчої особистості. Розглядаються питання створення розвивального середовища в родині задля сприяння розвитку задатків дитини. Досліджуються дитячі, юнацькі роки та професійне становлення В. Вернадського, І. Мечникова, К. Ушинського. Визначаються основні умови розвитку їх наукового таланту. Аналізується суб’єкт-суб’єктна зорієнтованість відносин у системах "дорослий-дитина", які сприяють розвитку творчих здібностей науковців. Визначено фактори, які вплинули на формування творчих здібностей видатних особистостей в умовах індивідуального підходу. Важливим є суб’єктно-ціннісний підхід у розвитку творчої особистості. Зазначено умови організації розвиваючого середовища для розвитку творчості у науковій діяльності. З’ясовані психологічні аспекти активізації та оптимізації творчого процесу як в шкільній, так і в університетській освіті. Проаналізовано вплив оточення на формування особистостей видатних науковців. Приділена увага родинам батьків, близького оточення, викладачів, колег, що безпосередньо впливали на формування світогляду майбутніх науковців. Простежено зв’язки між значущими соціально-політичними подіями та формуванням світогляду видатних діячів науки. Досліджуються фактори, що впливають на формування наукового таланту в умовах звичайного життя. Розроблено концептуальну модель розвитку творчої особистості. Основними аспектами є генетико-фізіологічні передумови розвитку, особливості когнітивних процесів та якості особистості. Соціальними чинниками творчої активності є мотиваційно-ціннісні компоненти, якість розвивального простору освітнього середовища, соціально-психологічні та політичні умови. Визначальним для становлення творчої особистості має мікро- та макросередовище. Системоутворювальним чинником у проблемі розвитку здібностей виступає особистість. Пошук особистістю власної цілісності може виступати фактором розвитку творчих здібностей та сприяти спроможності робити наукові відкриття.